Реалізація масштабного науково-технологічного проєкту “Електронний тезаурус української мови” має стати ключовим кроком до формування повноцінної цифрової інфраструктури української мови та зміцнення її позицій у світовому інформаційному просторі. Про це заявила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська під час наукового форуму “Цифрова лінгвістика, мультикультуралізм та ідентичність: українська міграція в контексті мовної освіти в Європі”.
За її словами, створення такого тезаурусу стане фундаментом для розвитку сучасних мовних технологій, зокрема систем автоматичного перекладу, інтелектуального пошуку, освітніх платформ, цифрових бібліотек та інструментів штучного інтелекту.
Олена Івановська наголосила, що в умовах повномасштабної війни, коли мільйони українців змушені були виїхати до країн Європи, питання мовної освіти набуває особливого значення. Для мільйонів громадян українська мова залишається головним каналом зв’язку з Батьківщиною та інструментом збереження ідентичності.
“Мовна освіта українців у країнах Європи має глибший сенс, ніж лише освітній або культурний. Йдеться про підтримку ідентичності та збереження живого зв’язку між українцями у світі та українською державою. Саме тому сьогодні постає питання про створення повноцінної цифрової інфраструктури української мови”, - зазначила вона.
Уповноважена підкреслила, що нині цифрове середовище стає одним із головних каналів доступу до української культури, освіти та інтелектуальної традиції для громадян, які перебувають за кордоном.
У цьому контексті, за її словами, Державна цільова національно-культурна програма розвитку української мови потребує нового стратегічного бачення, яке поєднає культурний, освітній і технологічний виміри мовної політики.
Серед ключових пріоритетів мають бути: розвиток мовних технологій, створення цифрових ресурсів і підтримка наукових досліджень у галузі комп’ютерної лінгвістики.
Уповноважена подякувала усім учасникам поважного наукового форуму, зокрема - академіку НАН України - В.А.Широкову, котрий у своїх дослідженнях показав, що мова є складною мовно-розумовою системою, яка відображає структуру людського мислення, звертав увагу на те, що звуження мовного простору може мати глибокі наслідки для культури мислення. Цю небезпеку свого часу художньо передбачив Джордж Орвелл, описуючи у своїх творах процес редукції мови та поступове збіднення мислення в умовах обмеженого словникового світу. Коли мова втрачає свою складність і багатство, суспільство поступово втрачає здатність до глибокого інтелектуального осмислення реальності.
Олена Івановська закликала наукову спільноту активізувати дослідження у сфері створення національних цифрових лінгвістичних систем, зокрема в контексті інтелектуалізації освіти, мультикультуралізму та викликів, пов’язаних із міграційними процесами.
“Сподіваюся, що за результатами сьогоднішньої роботи буде вироблено ґрунтовні рекомендації для органів державної влади, які допоможуть розвивати сучасну мовну інфраструктуру, підтримувати українців за кордоном та посилювати присутність української мови у глобальному цифровому просторі”, - наголосила вона.
Форум об’єднав експертне середовище довкола питань цифрової лінгвістики, мовної політики та збереження ідентичності в умовах сучасних викликів. Співорганізаторами виступили провідні українські та міжнародні наукові й освітні інституції, зокрема:
Інститут україністики Варшавського університету;
Український мовно-інформаційний фонд НАН України;
Колегіум прикладної лінгвістики Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ;
Інститут славістики Польської академії наук;
Національна комісія зі стандартів державної мови;
Уповноважена із захисту державної мови;
Національний університет Києво-Могилянська академія.