Представниця Уповноваженого із захисту державної мови Єлизавета Сачура наголосила, що реагування на звернення громадян залишається однією з ключових складових роботи інституції та водночас відображає реальний стан мовної ситуації в Україні.
За її словами, найвищою оцінкою ефективності є зворотний зв’язок від людей, які звертаються до Уповноваженої щодо захисту своїх мовних прав.
Єлизавета Сачура зауважила, що не всі ситуації можна врегулювати виключно нормами чинного законодавства, що створює додаткові виклики для інституції.
Представники Уповноваженої, за її словами, спільно з юристами шукають оптимальні рішення у кожному конкретному випадку. Зокрема, вони комунікують із суб’єктами господарювання, готують звернення до правоохоронних органів, а також ініціюють навчальні зустрічі щодо дотримання мовного законодавства.
Окрім роботи зі скаргами, представники виконують широкий спектр завдань - від проведення заходів державного контролю та моніторингу дотримання мовного закону в закріплених областях, до участі у публічних заходах і виконання доручень Уповноваженої.
Єлизавета Сачура також звернула увагу на обмежені кадрові ресурси інституції: нині по всій Україні працюють лише шість представників Уповноваженої та три юристи.
Попри виклики, вона переконана, що мовна ситуація в Україні поступово покращується.
“Є колосальний прогрес порівняно з тим, що було ще 10 років тому. І це завдяки пасіонарному українству, яке, зокрема, платить за ці зміни ціною власного життя, і для якого мова - це і фундамент, і дім на ньому”, - зазначила вона.
Також представниця навела приклад результативної роботи - дерусифікацію Палацу культури у Кременчуці, яка відбулася після втручання Уповноваженої за підтримки місцевої влади та депутатів міської та обласної рад.