З 16 липня - ще більше української мови!

16 липня є знаковим днем в історії України.

Саме 16 липня 1990 року Верховна Рада УРСР ухвалила Декларацію про державний суверенітет України, яка відіграла надзвичайно важливу історичну роль у здобутті незалежності. Цей документ став політико-правовою основою Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року.

16 липня 2019 року набрав чинності Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, який також відіграє надзвичайно важливу роль у зміцненні української незалежної держави. Перші два роки дії Закону підтвердили його ефективність, консолідуючу роль [1] та підтримку з боку суспільства. [2]

16 липня 2021 року розпочинається новий етап втілення норм цього закону, який забезпечить збільшення присутності державної мови в публічному просторі та зміцнення її статусу як державної. Цього дня набувають чинності норми, які є важливими для переважної більшості людей, оскільки вони стосуються сфери культури і розваг, туристичної сфери, книговидавництва та роботи книгарень, кіновиробництва, демонстрування фільмів в кінотеатрах і на телебаченні тощо (частини 2-6, 8 статті 23, стаття 26 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Сфера культури та туризму (стаття 23 Закону)

З 16 липня всі концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі, розважальні, видовищні заходи мають проводитися державною мовою. Винятки передбачені лише для пісень і фонограм, а також у разі якщо застосування недержавної мови вимагає творчий задум організатора. Супровід (конферанс) усіх концертів, шоу, перфомансів, розважальних і видовищних заходів має відбуватися виключно українською мовою. Виступи осіб, які не володіють державною мовою, повинні супроводжуватися синхронним або послідовним перекладом.

Це є однією із важливих новацій закону про державну мову. На жаль, на сьогодні деякі популярні концерти, гумористичні та розважальні шоу, відеоверсії яких демонструються в ефірах провідних телеканалів, майже повністю проводяться російською мовою.

Очікуємо, що всі діячі культури продемонструють сумлінне виконання Закону. Зі свого боку Уповноважений із захисту державної мови готовий надавати консультації та всебічне сприяння для забезпечення неухильного дотримання вимог мовного законодавства.

З 16 липня оголошення, афіші, постери, буклети інші інформаційні матеріали про культурно-мистецькі та видовищні заходи і вхідні квитки на них мають виготовлятися державною мовою. Використання інших мов допускається, якщо текст іншою мовою буде не більшим за обсягом і шрифтом, ніж текст державною мовою. Вимоги щодо розміру шрифту не є обов’язковими при написанні власних імен виконавців, назв колективів і творів, торговельних марок.

Зазначена норма вже переважно дотримується установами, закладами та суб’єктами господарювання, які працюють у сфері культури.

З 16 липня всі вистави іншою, ніж державна, мовою в державних та комунальних театрах мають супроводжуватися перекладом державною мовою за допомогою субтитрів, звукового перекладу чи в інший спосіб.

За даними Міністерства культури та інформаційної політики України та обласних державних адміністрацій, у 2020 році в Україні діяли 117 державних та комунальних театрів. Комунальні та державні театри 15 областей[3] у 2020 році здійснювали показ вистав лише державною мовою. У репертуарі театрів інших областей покази вистав відбувалися як державною, так і іншими мовами. Загалом у 2020 році 78% (13842) показів всіх вистав здійснювалися українською мовою, а 22% (3977) – іншими мовами (російською, англійською, польською, угорською, італійською, ідиш, ромською тощо).

Попри те що зазначена норма ще не набрала чинності, деякі заклади культури вже забезпечують переклад іншомовних вистав на українську. Згідно з інформацією Херсонської ОДА, у 2020 році в області 43 вистави були субтитровані або перекладені державною мовою. Також переклад вистав здійснюють Київський академічний театр ляльок, Київський національний академічний Молодий театр, Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я» та низка інших театральних закладів.

З 16 липня мовою музейної справи та мистецьких виставок є державна мова. Вся інформація, у тому числі аудіовізуальна в музеях, галереях, на виставках, має подаватися українською мовою. Дублювання іншою мовою дозволяється, але на умовах пріоритетності представлення інформації державною мовою. Це стосується оформлення оголошень, квитків, інформаційної продукції тощо.

За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики України та обласних державних адміністрацій, у музеях України протягом 2020 року проведено 22075 тимчасових виставок, з яких 22044 були проведені переважно державною мовою, що становить 99,8% від загальної кількості цих заходів. Переважна більшість музеїв вже забезпечили наявність аудіовізуальної інформації державною мовою.

З 16 липня мовою туристичного та екскурсійного обслуговування є державна мова. Іншою мовою може здійснюватися туристичне чи екскурсійне обслуговування лише іноземців та осіб без громадянства.

За даними Міністерства культури та інформаційної політики України та обласних державних адміністрацій, у 2020 році в 95,6% екскурсій в музеях та 97% екскурсій в історико-культурних заповідниках проводилися державною мовою. Звертаємо увагу на те, що зазначена норма, яка набуває чинності з 16 липня, стосується установ та суб’єктів господарювання всіх форм власності.

З 16 липня мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні є державна мова. Фільми, створені іноземною мовою, розповсюджуються та демонструються, зокрема і на телебаченні, дубльованими або озвученими державною мовою. Поряд із державною мовою фільми можуть містити аудіодоріжки іншими мовами. Демонстрування іноземних фільмів мовою оригінала з субтитрами державною мовою дозволяється в кінотеатрах, якщо кількість таких сеансів не первищує 10% від усіх сеансів або в рамках кінофестивалів. Про показ фільму мовою оригіналу із субтитрами має бути повідомлено завчасно.

Аналіз мови серіалів, проведений Секретаріатом Уповноваженого із захисту державної мови, засвідчив, що з 43 серіалів, які демонструвалися на 5-ти провідних телеканалах України з 1 по 7 червня 2021 року, 29 демонструвалися російською мовою (67%), українською – лише 14 (33%). Частка серіалів, що демонструвалися українською мовою в розрізі телеканалів склала: «1+1» – 1/5 (20%); «Інтер» – 1/5 (20%); «ICTV»- 5/9 (56%); «СТБ» – 5/11 (45%); «Україна» - 2/13 (15%).

Набрання чинності ч. 6 ст. 23 закону про державну мову покликане змінити цю ситуацію і стимулювати створення фільмів та серіалів українською мовою.

З 16 липня надавачі послуг відео на замовлення з використанням мережі Інтернет за наявності у них аудіодоріжок державною мовою для фільмів, доступ до яких можливий з території України, забезпечують завантаження такої аудіодоріжки до відповідних фільмів за замовчуванням.

На сьогодні сервіси Megogo, Sweet.tv та інші вже демонструють готовність до дотримання цієї норми.

Сфера книговидання та книгорозповсюдження (стаття 26 Закону)

З 16 липня українські видавці зобов’язані видавати державною мовою не менше 50 відсотків усіх виданих упродовж року назв книжкових видань.

За даними Книжкової палати України імені Івана Федорова, у 2020 році українською мовою видано 14798 одиниць книг і брошур тиражем 36503,2 тис. примірників, що становить 78% загальної кількості назв і 87% загального тиражу. [4]

З 16 липня частка книжок державною мовою, наявних у продажу в кожній книгарні або іншому закладі, що здійснює книгорозповсюдження, має становити не менше 50 відсотків.

За даними дослідження «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання», проведеного у 2020 році на замовлення Українського інституту книги, зростає частка громадян, які віддають перевагу українськомовній книзі. Так, 74% читачів друкованих книг читали їх українською мовою і 65% читачів електронних книг також читали книги українською мовою і 67% слухачів аудіокнижок слухали книжки українською мовою.[5]

***

Попередня практика діяльності Уповноваженого із захисту державної мови, зокрема після набрання чинності з 16 січня 2021 року норм щодо мови обслуговування, засвідчила, що дотримання закону залежить не від санкцій, а від уваги громадян до своїх мовних прав.

Невиконання закону про мову у переважній більшості випадків пов’язано з інерцією попередньої мовної практики, що легко виправляється при звертанні уваги на це безпосередньо при наданні послуг, зверненні до менеджменту або до Уповноваженого із захисту державної мови.

Ефективність виконання норм закону про державну мову, які набирають чинності з 16 липня 2021 року, також залежатиме насамперед від поінформованості усіх громадян і суб’єктів, яких стосуються ці норми.

Більше інформації в розділі "ІНФОРМУВАННЯ"

Уповноваженим із захисту державної мови спільно з громадськістю підготовлено аудіо та відео ролики, макети візуальних матеріалів для вільного поширення, зокрема як соціальної реклами: Матеріали для поширення

[1] КМІС. Ставлення населення України до закону про мову: http://kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=960&page=1

[2] КМІС. Рівень довіри до політиків, електоральний рейтинг і ставлення до окремих ініціатив/подій: http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1003

[3] Вінницька, Волинська, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська.

[4] http://www.ukrbook.net/statistika/statistika_2020.htm

[5] https://book-institute.org.ua/uk/news/kategoriya-2/uik-oprilyudniv-rezultati-doslidzhennya-chitannya-v-konteksti-mediaspozhivannya-ta-zhitt-konstruyuvannya-dokument