"Добігає кінця 2021 рік. На фоні гібридних спроб відторгнення української мови від своєї колиски спостерігається системне утвердження мовної ідентичності громадян нашої держави. Безперечно, проблем вистачає, і вони - від мовлення зросійщених чиновників до окремих серіалів чи неотелеканалів - на порядку денному як суспільства, так і нашої діяльності зокрема. На щастя, настільки важливий для захисту національної безпеки мовний Рубікон, яким лякали український народ запозиченими неоімперськими наративами, конституційними поданнями чи інформаційними вірусами перейдено", -  пише у своїй колонці на LB.UA Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.  

"Водночас варто підкреслити, що утвердження української мови як державної, як і її популяризація, вимагають системного масштабування як у межах країни, так і світового українства. Мільйони співвітчизників в очікуванні реальних змін, якими утверджуватимемось і надалі як велика нація.

Ще в серпні я звернувся до голів ОДА, обласних рад і місцевих громад щодо розробки програм сприяння і розвитку української мови як державної в контексті реалізації першого етапу Стратегії популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова – успішна держава». Переконаний, що такі дії сприятимуть зміцненню та утвердженню української мови в усіх сферах суспільного життя, формуватимуть якісне україномовне середовище, зміцнюватимуть фундамент держави.

Такі місцеві програми необхідні ще й тому, що кожен куточок України має свої специфічні особливості функціонування української мови, самобутню історію і розвиток гуманітарної сфери, власне ментальне сприйняття своєї малої Батьківщини.

Наразі деякі місцеві ОДА тільки-но готують регіональної програми, деякі, на жаль, не наважуються, проте більшість продовжує їх приймати, усвідомлюючи важливість посилення регіональної мовної політики. Серед взірцевих областей, мешканці яких ще вчора скаржилися на тотальні мовні порушення в різних сферах, а сьогодні демонструють високий рівень імплементації мовного законодавства, - Харківщина і Дніпропетровщина. Проте перша в Україні обласна програма ухвалена на Шевченковій землі - на Черкащині. 

Регіональні програми з розвитку та функціонування української мови як державної також були прийняті у містах Ніжин (Чернігівська область), Мелітополь (Запорізька області), Хуст (Закарпатська область) і Тернопіль. Буквально щойно Програму розвитку та функціонування української мови як державної на 2022 – 2025 роки прийняла Чернівецька міська рада. Дві програми навіть були прийняті на рівні об'єднаних сільських територіальних громад - Малинівською та Долинською сільськими радами (Запорізька область). І це - далеко не повний перелік. Очікуємо, що  найближчими тижнями обласні програми будуть затверджені Кіровоградською, Закарпатською, Житомирською, Полтавською, Вінницькою, Тернопільською та Київською та іншими обласними радами.

Загалом процес популяризації української мови як державної на рівні областей України триває по-різному, але з достатньо високим рівнем державницького усвідомлення та відповідальності. Місія відродження української мови, культури, держави справді історична, яка безпосередньо пов’язана з освіченістю, вихованням і шляхетністю кожного громадянина".