Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь обговорив з ректором Харківського національного університету імені Василя Каразіна Тетяною Кагановською питання дотримання мовного законодавства в освітньому процесі. 

В контексті резонансного мовного скандалу, що стався на початку травня цього року, коли викладач, за словами студентки медичного факультету, відмовлявся проводити лекції державною мовою, Уповноважений наголосив на важливості дотримання мовного законодавства, зокрема Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” та статті 7 Закону України “Про освіту”. 

Уповноважений нагадав, що відповідно до 9 статті мовного Закону, володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані, зокрема, керівники закладів освіти всіх форм власності, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники.

Пані ректор повідомила, що заява від студентки надійшла ввечері 5 травня, а вже вранці 6 травня адміністрацією університету негайно сформована комісія для перевірки викладених у заяві фактів та оперативного реагування щодо можливих порушень. Про результати роботи комісії та результати реагування на ситуацію, що склалася, університет повідомить додатково. Тетяна Кагановська уточнила, що Каразінський університет завжди дбав про розвиток української мови та культури. Відтоді, як за сприяння Уповноваженого 25 листопада 2021 року Харківська обласна рада підтримала обласну програму “Розвиток та функціонування української мови як державної в Харківській області на 2022-2025 роки”, 24 січня 2022 року університет закликав громадськість підтримати українську мову та сприяти розвитку української університетської філологічної освіти та науки. Вчена рада університету наголосила на винятковій ролі української мови, особливо в умовах боротьби за національний суверенітет і територіальну цілісність України.

Нагадаємо, що протягом 2021 року до Секретаріату Уповноваженого надійшло 157 звернень щодо порушень мовного законодавства окремими педагогічними працівниками загальноосвітніх шкіл, вищих та дошкільних навчальних закладів. Найбільше звернень було з Києва (31), Одеської (17) та Харківської (14) областей. 

Тарас Кремінь і Тетяна Кагановська також обговорили питання руйнування університетської інфраструктури та Харкова в цілому. За словами пані ректора, від російських ракет зруйновано корпус економічного факультету, постраждали фізико-технічний факультет університету, бібліотека, Музей природи, спорткомплекс, гуртожитки.

“Підступно і цілеспрямовано атакуючи гуманітарну сферу, ворог прицільно бомбить дитячі садочки, школи, університети, бібліотеки, музеї. Освічена українська нація для путіна – особлива небезпека. Саме тому об’єктивне розслідування очевидних порушень мовного закону з боку конкретних науково-педагогічних працівників повинно стати сигналом для всього українського суспільства та університетської молоді в цілому. Захищаючи мову, створюючи для її розвитку кращі умови, підтримуючи розвиток української філології, відстоюючи інтереси кожного громадянина, ми дбаємо про захист національних інтересів та перемогу України”, - зазначив Тарас Кремінь.

Уповноважений наголосив на важливості відновлення після російських обстрілів сакрального для кожного українця Національного літературно-меморіального музею Григорія Сковороди в контексті 300-річчя з дня народження всесвітньо відомого філософа, поета і педагога.