Уповільнена реакція з боку суспільства, політичні погляди, відсутність належної комунікації між органами влади, закритість і обмеженість сприйняття — основні проблеми на шляху деколонізації та дерусифікації Миколаєва.

Про це під час публічних онлайн-обговорень розповів Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

"Цей спектр проблем залежить і від якості освіти, і від якості учасників цього діалогу, і від намірів і бажань, якщо ми хочемо досягнути результатів".

В умовах воєнного стану питання дерусифікації Миколаєва загострилося і потребує швидшого вирішення. За словами Тараса Креміня, Миколаїв на шляху змін дещо уповільнений і потребує дискусій та реакцій з боку суспільства.

"Мені болить, що в якихось питаннях місто пасе задніх, це стосується відновлення історичних урбанонімів, питання виправлених історією і часом топонімів, увічнення й оновлення змісту переліку тих імен, хто мав би бути закарбованими в назвах окремих вулиць, скверів, парків, бібліотек, шкіл тощо", — говорить уповноважений із захисту державної мови.

Прикладом, який допоміг би Миколаєву на шляху дерусифікації та деколонізації, на думку Тараса Креміня, є досвід інших міст України, зокрема Чернівців та Ужгорода. У Чернівцях у грудні 2022 року одну з центральних вулиць перейменували на честь Героя України Валерія Чибінєєва, командира роти снайперів 79-ї десантно-штурмової бригади, який загинув при обороні Гостомеля. А в Ужгороді одній з вулиць присвоять ім'я миколаївського поета Дмитра Креміня.

"Іменами миколаївців називають вулиці майже в усіх містах. Але питання появи бодай бібліотеки або іншого закладу культури чи освіти в Миколаєві потребує чомусь тривалої дискусії, і три роки обласна рада не може прийняти рішення про присвоєння імені бодай когось Миколаївській обласній науковій універсальній бібліотеці", — говорить Кремінь.

"Вважаю, що імена Героїв України мають бути в центрі міста, об’єднувати різні сторінки нашої історії в конкретному топонімічному прояві".

Серед проблем, які заважають на шляху дерусифікації та деколонізації Миколаєва, уповноважений із захисту державної мови виокремлює політичні погляди місцевих представників влади.

"Дуже багато політики в тих речах, в яких політики не може бути. Наш знаменитий Миколаївський академічний художній драматичний театр, який донедавна обзивали то "імені Чкалова", то "російським" тощо. Але політика чомусь переважала над логікою за попереднього скликання облради й до 24 лютого 2022 у питанні відновлення історичної назви театру, який був побудований далеко не радянською владою і не за кошти бюджету, це був приватний театр, нарешті повернули його історичне ім’я", — говорить Кремінь.

"Розквіт Миколаєва починається з поваги миколаївців до самого Миколаєва, з відкритих і чистих вулиць, з відкритих обличь тих, хто приймає рішення, і тих, хто ці рішення пропонує".

Усі дискусії навколо перейменування, деколонізації в Миколаєві пов’язані з тим, що є декілька мовних таборів, прихильників і антиподів цих процесів, пояснює Кремінь. Щоб пришвидшити ці процеси, необхідно сформувати топонімічну комісію.

"Я не бачу сьогодні ніяких проблем і жодних перепон для її роботи. Знаю, як вона працює, як вона працювала і як може працювати. Кому належать назви вулиць, тому і належить управління цією інфраструктурою. Треба подивитися на процес деколонізації, як на явище вкрай необхідне", — зазначає Уповноважений

Прибирати пам'ятки культури у Миколаєві треба відповідно до законів та після відповідного рішення.

"По багатьох об’єктах мають бути прийняті зважені рішення. Якщо вони підлягають демонтажу, вони повинні бути піддані демонтажу. Для цього має бути відповідне місце, засоби. Україна сьогодні виборює своє право, зокрема і на назви вулиць, парків, населених пунктів. Не може бути жодних спекуляцій. Коли це зробити, як, якими силами — ці питання в компетенції місцевої влади", — говорить Тарас Кремінь.