Питання подальшого захисту й розвитку української мови не втрачає свою актуальність, навпаки, коли попит на володіння українською мовою зростає у світі шаленими темпами, вимагає просування і розвитку. 

На сьогоднішній день, на думку Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя, не вистачає системної, комплексної державної підтримки. Про це він сказав в ефірі радіо НВ. 

«Законом визначено, що має бути розроблена й затверджена державна програма утвердження української мови. На жаль, її немає. Але є відповідна стратегія, є Указ президента, є проєкт цього документу і хочу вірити, що в 2022 році, коли понад 80% громадян України  спілкуються українською і вимагають, щоб їхні права на отримання інформації та послуги державною мовою  були гарантовані і забезпечені, вона повинна з’явитись, – стверджує Уповноважений. – Також зазначу,  що цього вимагають від нас і закордонні українці, й понад 4 мільйони наших співвітчизників, котрі сьогодні стали вимушеними переселенцями в країнах Європи, США та ін.»

Водночас, Тарас Кремінь привітав появу постанови Кабінету Міністрів України від 9 квітня, якою визначено створення  робочої групи, на чолі з віце-прем’єром з питань європейської інтеграції. Ця урядова ініціатива спрямована на, окрім вирішення  інших важливих проблем, розв’язання  задач, пов’язаних з вільним  доступом до послуговування українською мовою для українців за кордоном.

Однак, грандіозні перспективи для української мови має відкрити вступ нашої держави до Європейського союзу.

«Ми знаємо, що Україна заповнила свою анкету на вступ до ЄС, ми є асоційованими членами вже кілька років поспіль, окрім всього іншого внесенням змін до Конституції визначено, що Україна вибрала для себе орієнтир – шлях до ЄС і НАТО. Тому європейське співтовариство вимагає від кожної країни – члена не лише ефективної державної мовної політики, але й сприянню поширення мов країн-членів ЄС у кожній з учасниць Євросоюзу, – повідомив Уповноважений. –  Завдяки моїй наполегливості та підтримці, Україна стала асоційованим членом Європейської федерації національних мовних інституцій, що дозволяє нам нав’язувати – лагідно, культурно, дипломатично – питання розвитку української мови і в країнах-членах ЄС.  І як тільки Україну приймають повноправним членом європейського співтовариства, автоматично українська мова стає офіційною мовою близько 30 країн. Там вона має використовуватись у діловодстві, документообігу, проведенні офіційних публічних заходів. Крім всього іншого, українська стане важливою для навчання в університетах Європи. Я хочу дочекалися того часу, коли в паризькому університеті Сорбонна  буде великий конкурс на українську філологію.  І цей час прийде!».