16 липня - сім років із дня набрання чинності Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
За цей час закон став одним із ключових елементів української державності та національної безпеки. Він забезпечив утвердження української мови в освіті, сфері обслуговування, органах влади, медіа, культурі та багатьох інших сферах суспільного життя. Водночас сім років його практичного застосування дали змогу побачити, які норми потребують уточнення або додаткового правового врегулювання.
Символічно, що саме напередодні сьомої річниці у парламенті зареєстровано законопроєкт про внесення змін до Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” (№15412).
“Документ внесли 63 народні депутати України. Особливо важливо, що законопроєкт, покликаний зміцнити гарантії функціонування державної мови, об'єднав представників різних парламентських фракцій і груп”, - зауважила Уповноважена Олена Івановська.
Як зазначено у пояснювальній записці, документ розроблено з урахуванням семирічної практики застосування Закону. Над ним працювала спеціальна робоча група за участю народних депутатів, представників органів державної влади, Уповноваженого із захисту державної мови, громадських організацій та експертів у сфері мовної політики.
Серед запропонованих змін:
🔹 розширення кола осіб, які зобов'язані володіти державною мовою та використовувати її під час виконання службових обов'язків. Ця вимога поширюється, зокрема, на народних депутатів України, керівників державних наукових установ і державних закладів культури, приватних виконавців, арбітражних керуючих, аудиторів та інших осіб;
🔹 посилення захисту права на українську мову у сфері праці - пропонується гарантувати його вже під час прийому на роботу, а не лише після укладення трудових відносин;
🔹 встановлення вимоги щодо відповідності офіційних документів стандартам державної мови, що має сприяти підвищенню якості офіційного діловодства;
🔹 удосконалення механізмів державного контролю та окремих процедур розгляду скарг;
🔹 усунення прогалин, які були виявлені за роки практичного застосування Закону, та узгодження мовного законодавства з іншими законами України.
“Закон про державну мову неодноразово довів свою ефективність. Він пройшов перевірку часом, а після початку повномасштабної війни став одним із важливих інструментів зміцнення української ідентичності та національної стійкості.
Саме тому природно, що сьогодні йдеться не про зміну його філософії, а про розвиток і вдосконалення - з урахуванням практики, накопиченої за сім років його дії.
Практичне застосування Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" підтвердило правильність його концепції. Водночас накопичений досвід дозволяє вдосконалити окремі положення, посилити гарантії захисту державної мови та усунути недохопи, які виявила практика. Це неминуча еволюція дієвого закону.
Я вдячна всім членам робочої групи, експертам, представникам громадянського суспільства та народним депутатам, які долучилися до підготовки і внесення цього законопроєкту. Українська мова сьогодні - це те, що об'єднує українське суспільство та зміцнює нашу державу”, - наголосила Олена Івановська, висловивши сподівання на його якнайшвидший розгляд та ухвалення у сесійній залі.