Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю ПравдаТУТ News наголосила: перейменування об’єктів публічного простору не зводиться до формального оновлення табличок і не є актом символічної розправи з минулим. Йдеться про відновлення порушеної мовної, історичної та символічної справедливості.
За її словами, топоніми формують карту колективної пам’яті, задають систему координат, у якій живе суспільство. «Це питання ідентичності, пам’яті й права бути собою у власному домі. Назви - мова простору, якою держава щодня звертається до людини», - зазначила Уповноважена.
Олена Івановська підкреслила, що колоніальні та російські топоніми не є нейтральною спадщиною. Вони виконували функцію інструментів символічного панування, десятиліттями нав’язуючи українцям чужу історію, зовнішню оптику бачення світу та ієрархію цінностей. Саме це, за її оцінкою, стало одним із джерел глибоких ідентифікаційних травм українського суспільства.
Як приклади вона навела історії перейменувань Дніпра, Донецька та Кропивницького — випадки, коли імперські назви витісняли локальну історію й утверджували уявлення про «цивілізацію», нібито принесену ззовні.
«Деколонізація назв — це повернення права називати світ власними словами. А право на номінацію є однією з ключових ознак суверенності. Імперія завжди намагається відібрати його першою», — наголосила Олена Івановська.