П’ять років тому, 16 липня 2019 року, набув чинності Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Цей документ, ставши одним із найголовніших законодавчих актів новітньої історії України, відкрив шлях для утвердження та популяризації української мови як єдиної державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України та відіграв ключову роль у зміцненні української державності. 

Наш мовний Закон, написаний з урахуванням кращих світових мовних практик, запровадив поетапну українізацію. Починаючи з липня 2019-го ми мали сім хвиль імплементації: українська стала обов’язковою для більшості сфер - реклами, освіти, культури, обслуговування, транспорту, охорони здоров’я тощо. І сьогодні, на п’яту річницю Закону, стартує восьма хвиля - набуває чинності 25 стаття, яка регламентує застосування державної мови місцевими друкованими медіа. 

Після початку повномасштабного вторгнення, саме мова, як визначальний чинник національної ідентичності, стала символом єднання та спротиву, лінією нашої оборони. Українське суспільство, яке десятиліттями зросійщували, насаджуючи колонізаторські наративи, у найвідповідальнішій момент змогло об’єднатися. Об’єднатися навколо мови. 

Сьогодні питання мови - це питання національної безпеки й громадянської позиції. Це розуміємо ми, це усвідомлює і наш ворог. Саме тому, перше, з чого починають російські злочинці на тимчасового окупованих територіях - це боротьба з мовою. Вони вилучають та знищують українськомовні книжки, замінюють українські вивіски, переводять дітей на російську освітню модель, переслідують та навіть вбивають наших громадян за спілкування рідною мовою. Проте путін не був готовий до того, що його “спецоперація” стане початком глобальної українізації - тисячі людей по всьому світові, проявляючи солідарність з героїчним українським народом, вивчають мову Героїв; мільйони українців, прагнучи розірвати будь-які зв’язки з країною-теторитом, остаточно перейшли на українську.

За ці п’ять років Україна пройшла колосальний шлях. З впевненістю можемо стверджувати про те, що час знецінення вже позаду. Сьогодні говорити українською - це про самоповагу, гідність та свободу. Вірю, що зовсім скоро українська стане 25-ю офіційною мовою ЄС. Україна, яка захищає не тільки свої територіальні кордони, але й спільні європейські цінності, має стати повноправним членом ЄС. 

Тож будьмо рішучими в захисті своїх мовних прав та пам’ятаймо: чим більше української, тим слабший наш ворог.