Понад триста років росія свідомо і цілеспрямовано знищує українську мову, маючи на меті вбити українську націю. Від часів російської імперії до сьогодення, докладаючи усіх можливих зусиль, щоб асимілювати українців, змусити забути про своє коріння, перетворити на «адін народ». Горіли українські книги, викрадалися літописи, заборонялася українська мова в освіті, культури та суспільному житті. Те, що вороги не могли викорінити, – принижувалося, висміювалося, подавалося архаїчним, меншовартісним, непотрібним.

Про ці злочини проти нашої духовності  розповідає виставка «Мововбивство – складова рашизму», підготовлена з ініціативи Уповноваженого із захисту державної мови Українським інститутом національної пам’яті, спільно з Секретаріатом Уповноваженого, Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, Інститутом української мови НАН України. 

Автори виставки зібрали багатий фактологічний матеріал, який доводить системне і цілеспрямоване знищення російською владою української мови на різних етапах історії. Знищувалася і зневажалася не лише мова, але і носії української ідентичності. Виставка розповідає про долю Павла Чубинського, Агатангела Кримського, Олекси Гірника, Юрія Поправки, Ігоря Білозіра, Володимира Вакуленка та інших діячів, які розвивали мову, боролися за її утвердження, гинули за її приниження і заборони

"Історія лінгвоциду української мови – це літопис злочину, який триває століттями. Від Валуєвського циркуляру до сучасних його проявів на тимчасово окупованих територіях мета російських окупантів одна – знищити українську мову як основу нашої національної ідентичності.

Виставка "Мововбивство – складова рашизму" – це не просто набір історичних фактів, а документальне свідчення того, що нинішня політика росії щодо української мови є продовженням багатовікової практики мовного геноциду. Сьогодні, на Міжнародний день рідної мови, ця експозиція набуває особливого значення. Вона не лише розповідає про минуле і сучасне, але й дає зрозуміти: захист державної мови – це питання національної безпеки та збереження української державності”, - зазначив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Пропонуємо переглянути електронний варіант виставки.