Литва створила додаткові можливості для навчання українською мовою українських школярів та студентів, які через воєнні дії змушені були виїхати за кордон. Про це зазначив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь на спільному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики та Комітету культури Сейму Литовської Республіки.

“В умовах повномасштабного вторгнення Україна зробила значний поступ назустріч державній мові. Прийшло переосмислення ролі та значення рідної мови. Українська - це не просто засіб комунікації, це наша лінія оборони, ознака національної ідентичності. І сьогодні темпи переходу на українську мову як в Україні, так і в світі є рекордними. 

Разом з тим хочу подякувати за ті можливості, які створені Литовською Республікою для наших школярів, студентів та освітян. Зокрема, це можливість понад трьом тисячам українців навчатися рідною мовою в школах Вільнюса, Каунаса та Клайпеди,  працевлаштування близько 600 українських вчителів, нові можливості для студентів, які навчаються  в університеті Вітовта Великого і Вільнюському університеті за спільними освітніми програмами”, - зазначив Тарас Кремінь.

За словами Уповноваженого, він готовий долучитися до створення нових можливостей для вивчення української мови в Литві. “Разом зі вступом України до Європейського співтовариства українська стане офіційною мовою ЄС. Тому питання відкриття курсів, кафедр української мови, українознавчих студій, а також співпраця між мовними інституціями Литви та України є очевидними і зрозумілими”, - зауважив Тарас Кремінь. “Мені прикро чути про те, що українці в Литві досі не спілкуються ані українською, ані литовською. Крім того, близько 300 з 700 тис. євро, передбачених державою на забезпечення мовних курсів, повертаються назад, бо біженці не поспішають опанувати мову країни, яка дала їм прихисток. Сподіваюсь, що наше посольство, громадські організації та наші громадяни за кордоном усвідомлюють відповідальність та зроблять все від них залежне. Вільно володіти своєю мовою, а також спілкуватися литовською в Литві, - обов’язок кожного!”, - наголосив Уповноважений.

Говорячи про роботу Секретаріату Уповноваженого, Тарас Кремінь поінформував своїх європейських колег про свої повноваження, міжнародну діяльність, зокрема, про висвітлення фактів лінгвоциду на тимчасово окупованих територіях, співпрацю в межах Європейської федерації національних мовних інституцій, з правоохоронними органами та правозахисними організаціями. Окремо йшлося про  захист національного культурного простору; інформаційну політику та протидію дезінформації; шляхи співпраці у сфері кінематографії; підготовку до імплементації закону про цифрові послуги (Digital Services Act) та Європейського акту свободи медіа (Media Freedom Act).

До участі у засіданні також долучилися представники Міністерства культури та інформаційної політики України, Міністерства культури Литовської Республіки, Українського культурного фонду, Українського інституту книги, Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, Центру протидії дезінформації при РНБО та ін.