Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови продовжує фіксувати системні порушення мовних прав громадян України в інтернеті. Зокрема, з початку 2024 року надійшла 421 скарга щодо порушення частини шостої статті 27 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, яка регламентує використання державної мови в мережі інтернет (що майже на 50% менше, ніж за цей період у 2023 році). 

Нагадаємо, що відповідно до частини шостої статті 27 мовного Закону інтернет-представництва (в тому числі, веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, медіа, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі, веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. З 16 липня 2022 року версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні. 

Тарас Кремінь зазначив, що протягом двох років дії цієї норми Закону величезна кількість інтернет-ресурсів створили повноцінну українську версію, яка завантажується за замовчуванням, та виконали всі законодавчі вимоги.

Але, на жаль, є й такі, що цього досі не зробили або з якихось міркувань тримають стартову сторінку іноземною мовою. Тому у 2024 році за скаргами громадян було розпочато 161 захід державного контролю стосовно суб’єктів господарювання, які вдалось встановити. Більшість інтернет-ресурсів на момент проведення заходів державного контролю усунули порушення мовного закону. За словами Уповноваженого, станом на 10 вересня 2024 року вже винесено 49 попереджень та накладено 16 штрафів за порушення 27 статті (за відсутність українськомовної версії сайту або за завантаження сайту за замовчуванням недержавною мовою). 

Також Уповноважений зауважив, що достатньо великою залишається частка інтернет-ресурсів, які в порушення норм законів “Про захист прав споживачів”, “Про електронну комерцію” та Податкового кодексу не оприлюднюють на сайті свої реєстраційні відомості (найменування та місцезнаходження, код ЄДРПОУ), що ускладнює притягнення порушників до відповідальності.

“Щодо тих інтернет-представництв, відносно яких не вдалося встановити суб’єкт господарювання, я постійно звертаюсь до Національної поліції України та Державної податкової служби України для встановлення порушників та притягнення їх до відповідальності. І тільки штрафом за порушення мовного законодавства вони вже не обійдуться.

Хочу запевнити громадян, що по кожному з повідомлень про порушення в інтернет-мережі ми проводимо відповідну роботу, і якщо факти підтверджуються, порушник встановлений, використовуємо весь арсенал Кодексу України про адміністративні правопорушення: виносимо попередження або накладаємо штраф на тих, хто не усунув порушення. До речі, деякі з порушників вже отримали і підвищені штрафи за повторне порушення. Покарання незворотнє!”, - наголосив Тарас Кремінь. 

Як відомо, 16 липня 2022 року набрали чинності статті 188-52 та 188-53 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими за порушення вимог Закону щодо державної мови в мережі інтернет порушники можуть бути притягнуті до адміністративної відповідальності із накладенням штрафу у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 5100 грн) або попередження, якщо порушення вчинене вперше. За повторне протягом року порушення - штраф у розмірі від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500-11900 грн).

Повідомити про порушення мовного Закону можна через електронну форму на сайті, надіслати листа на електронну скриньку: lyst@mova-ombudsman.gov.ua або за адресою: 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12.