Українізація інтернету - важлива складова національної безпеки, особливо в умовах війни. На цьому у своєму виступі на XV Українському форумі управління інтернетом наголосив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Захід зібрав представників ІТ-індустрії, неурядових компаній, державних органів,громадських організацій для обговорення мовної ситуації в онлайн-середовищі.

Тарас Кремінь відзначив зменшення кількості звернень громадян щодо порушень у сфері інтернету. “У 2022 році 46% від усіх скарг, які надійшли на адресу Секретаріату Уповноваженого, стосувалися мови інтернет-представництв, у 2023 - 27%, у 2024 - 29% (станом на листопад)”, - сказав він.

За його словами, змінився і характер порушень: “У 2022-2023 роках 70-80% зафіксованих порушень стосувалися відсутності українськомовної версії сайтів. Зараз - збільшення скарг на завантаження за замовчуванням російськомовної версії за наявності українськомовної”.

Уповноважений констатував, що вдалося забезпечити виконання норм законодавства щодо мови інтернет-представництв: державний і комунальний сектори, великий і середній бізнес, медіа дотримуються законодавства. 

Говорячи про мовні пріоритети серед користувачів інтернету, Тарас Кремінь навів дані анонімного онлайн-опитування понад 7 тисяч респондентів, проведенного в жовтні до Дня української писемності та мови компанією Rakuten Viber (є частиною японської Rakuten Group, Inc., в Україні встановлено на 98% смартфонів).

За результатами їхнього опитування, 55% опитаних перейшли на українську мову, 22% публічно спілкуються українською, 8% планують перейти на українську, 8% не планують переходити.

“Наявна інформація з інших маркетплейсів підтверджує тенденцію щодо поступового збільшення з кінця 2021 року частки вибору українськомовної версії в середньому з 25% до близько 50%”, - зазначив Уповноважений.

Серед викликів українізації інтернет-простору - надання переваги російськомовному контенту алгоритмами пошукових систем та відсутність українськомовної версії в низці іноземних додатків. “Серед 100 найпопулярніших застосунків 33 досі не локалізовані українською”, - сказав Тарас Кремінь.

З-поміж позитивних зрушень Уповноважений виокремив збільшення частки українськомовних версій маркетплейсів та наявність у більшості популярних додатків українськомовних версій.  

Окремо він зупинився на темі локалізація ігрових програм. “Принагідно маємо привітати українську студію GSC Game World та відзначити глобальний успіх S.T.A.L.K.E.R. 2, яка при цьому не має російськомовного перекладу”, - наголосив Уповноважений.

“Отже маємо як досягнення, так і проблеми, які треба вирішувати, об’єднуючи зусилля держави, бізнесу та громадянського суспільства. Адже українізація інтернету - це важлива складова національної безпеки, особливо в умовах війни”, - підсумував Тарас Кремінь.