Кожен педагогічний працівник повинен підвищувати індивідуальну мовну культуру. На цьому наголосив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь під час онлайн-зустрічі “Застосування державної мови в освітньому процесі”, організованої Центром професійного розвитку педагогічних працівників міста Києва. 

“Питання української мови - це питання нашої ідентичності. В закладах загальної середньої освіти різних форм власності має приділятися суттєва увага українознавчому компоненту. Мені би дуже хотілося, щоби школи Києва активніше репрезентували кращі мовні практики, розповідали про успішних вчителів української мови та літератури, успішних здобувачів освіти. Я виступаю за підвищення індивідуальної мовної культури кожного педагогічного працівника, від ролі якого залежить мовна ситуація у країні. Колеги, будьте кращим прикладом для молоді!”, - зазначив Тарас Кремінь. 

Окремо Уповноважений зупинився на питанні сертифікації директорів шкіл на рівень володіння державною мовою: “На жаль, цей рівень є невисоким і таким, що загрожує державній політиці у сфері освіти. Ситуація повинна бути кардинально змінена”. 

Нагадаємо, що відповідно до мовного Закону, з 16 липня 2021 року кандидат на посаду керівника закладу освіти зобов'язаний підтвердити рівень володіння державною мовою державним сертифікатом про рівень володіння державною мовою до обрання чи призначення на посаду. Проте, під час воєнного стану керівників державних та комунальних закладів освіти можна призначати без наявності сертифіката про рівень володіння державною мовою, але з обов’язковим його поданням протягом 3-х місяців після припинення чи скасування воєнного стану.

Уповноважений наголосив, що державна мова в межах освітнього процесу є мовою:

• проведення навчальних занять;
• спілкування вчителів, викладачів, іншого персоналу закладів освіти як зі здобувачами освіти, так і між собою;
• навчальних матеріалів незалежно від форми освітнього процесу (урок, лекція, практичне, семінарське заняття, гурткова робота тощо). 

Все це стосується усіх занять, крім занять, які викладаються іноземними мовами або мовами корінних народів і національних меншин.

“На жаль, досі немає оновлених рекомендацій від Міністерства освіти і науки України щодо важливості зміцнення українськомовного освітнього середовища, але вони - продовження визначених законодавством норм про неухильність застосування української. Цей документ мав би остаточно покласти край системним порушенням на території тих закладів освіти, в яких ми досі бачимо застосування недержавної на перервах і в учительських, у бібліотеках та їдальнях, на подвір’ї чи під час руханок. Ми твердо стоїмо на тому, що все, що відбувається в закладі освіти, неухильно має відповідати 21 статті мовного Закону, адже мова освітнього процесу - державна!”, - зауважив Тарас Кремінь.

Під час зустрічі Сергій Рябенко, начальник відділу юридичного забезпечення Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови, розповів про кількість звернень на адресу Секретаріату щодо порушення мовного законодавства в сфері освіти за 2022-2023 навчальний рік. Так, у 2022 році на адресу Уповноваженого надійшло 117 звернень (4% від загальної кількості звернень), а у 2023 році (станом на початок жовтня) - 288 (9% від загальної кількості). 

Повідомлення про порушення з ЗЗСО станом на початок жовтня 2023 року стосувались:

• мови викладання;
• мови навчальних матеріалів (у т.ч. відеоматеріалів);
• мова спілкування за межами навчальних занять з учнями та між педагогічними працівниками.

Зустріч наживо з Уповноваженим із захисту державної мови “Застосування державної мови в освітньому процесі” зібрала майже 500 педагогічних працівників як із  Києва, так і більшості міст України.