Сьогодні, 25 жовтня, напередодні Дня української писемності та мови в Будинку митрополита Національного заповідника “Софія Київська” за ініціативи Уповноваженого із захисту державної мови Тараса Кременя відбувся круглий стіл “Функціонування української мови як державної: проблеми імплементації та удосконалення законодавства”.

Аналізуючи мовну ситуацію в Україні, Тарас Кремінь зазначив, що найбільш потужний стрибок в рівні підтримки і застосування державної мови відбувся після 24 лютого 2022 року. 

“Однак вважаю, що саме Закон, а трохи згодом і Рішення КСУ щодо його конституційності, стали ключовими нормативно-правовими чинниками, які, з одного боку, суттєво підштовхнули, а з іншого -  впорядкували та структурували швидку українізацію суспільного життя, яка в свою чергу зміцнила нашу здатність протистояти Росії у війні”, - сказав він.

Водночас, за його словами, враховуючи той факт, що  імпульс  “самоукраїнізації” громадян, викликаний повномасштабним вторгненням, з часом послаблюється, а волонтерські ініціативи втрачають масовість та мотивацію, необхідно зосередити увагу на посиленні ефективності нормативно-правових та програмно-цільових інструментів імплементації мовного законодавства.  

Насамперед, Уповноважений наголосив на необхідності ухвалення Державної програми сприяння опануванню державної мови.

“В обставинах війни актуальність ухвалення цільової урядової програми опанування державної мови, яке відкладається вже 4 роки, не зменшується, а лише посилюється, - сказав він. - Очікуємо, що така важлива і необхідна державна програма, буде невдовзі ухвалена”.

Одним із головних завдань, яке гостро стоїть на порядку денному, Тарас Кремінь назвав і опрацювання та утвердження стандартів української мови, затвердження правничої і медичної термінології, впровадження правопису 2019 року.  

“Ці завдання Закону  до цього часу фактично не виконуються попри вчасне створення Національної комісії з питань стандартів державної мови”, - зазначив він.

Окремо Тарас Кремінь зупинився на невідкладності забезпечення перекладу та опублікування державною мовою міжнародних договорів України. 

“Вже 4 роки відкладається забезпечення перекладу та опублікування державною мовою міжнародних договорів України, які не оприлюднювалися державною мовою. Так, наприклад, офіційного перекладу українською мовою потребують Статут Організації Об’єднаних Націй, Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, Декларація про захист жінок і дітей при надзвичайних обставинах та під час збройних конфліктів тощо”, - сказав Уповноважений, зауваживши, що у 2022 році Апарат Верховної Ради нарахував 961 міжнародний договір, який має бути перекладений. 

Уповноважений також вказав на проблемні питання, які заслуговують на врахування при удосконаленні законодавства, зокрема щодо обов’язку народних депутатів застосовувати державну мову,  діяльності онлайн-медіа та інтернет-представництв тощо.

У “круглому столі” також взяли участь в.о. Голови Конституційного Суду України Сергій Головатий, в.о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв, заступник міністра юстиції України Олександр Банчук,  Голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров, представники МЗС, заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Лоссовський Ігор,  народний депутат України Микола Княжицький, представники Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, громадськості.