27-31 травня Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови здійснив плановий виїзний моніторинг виконання законодавства про державну мову в населених пунктах Чернівецького району Чернівецької області, де значна частина мешканців (від 45 % до 95 %) належать до румунської та/або молдовської національних меншин (спільнот).
Моніторинг здійснювався в Новоселицькій міській територіальній громаді (м. Новоселиця та с. Маршинці), Герцаївській міській територіальній громаді (м. Герца), Красноїльській міській територіальній громаді (смт. Красноїльськ та с. Стара Красношора), Ванчиковецькій сільській територіальній громаді (с. Тарасівці) та Тереблеченській сільській територіальній громаді (с. Тереблече). На предмет дотримання вимог Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” було проаналізовано діяльність 72 суб'єктів: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, установи державної, комунальної та приватної форм власності (центри надання адміністративних послуг, відділи поліції, заклади охорони здоров'я й культури, автостанції, поштові відділення, заклади харчування й торгівлі, заклади загальної середньої освіти).
Моніторинг здійснювався за такими показниками:
Моніторинг виявив, що в обстежених населених пунктах загалом виконується законодавство про державну мову. Посадові особи державних і комунальних установ та організацій, працівники суб’єктів підприємництва, а також випадкові перехожі, у переважній більшості легко переходять на державну мову при звертанні до них українською. Насамперед, це стосується молодшого покоління людей, які отримали освіту в незалежній Україні.
Як зазначається у звіті, в усіх закладах загальної середньої освіти району дотримуються норм чинного законодавства щодо використання державної мови в освітньому процесі.
Українська мова активно вивчається як окремий предмет в усіх класах з румунською мовою навчання, а в деяких ЗЗСО навчання повністю відбувається українською. Випускники усіх шкіл району обирають українську мову під час складання ЗНО/НМТ. Школярі вільно володіють українською мовою і успішно беруть участь в олімпіадах та конкурсах з української мови і літератури.
“Зафіксовані випадки обслуговування російською мовою, а також ознаки недостатньої мовної компетентності окремих посадових осіб місцевого самоврядування та комунальних закладів носять поодинокий характер. Публічний простір населених пунктів наповнений переважно українськомовною зовнішньою рекламою та інформацією для загального ознайомлення. Однак зустрічаються окремі випадки використання російської мови. Вивіски, покажчики, вказівники, повідомлення, написи державних і комунальних установ іноді дублюються румунською мовою”, - зауважив завідувач Сектору аналітичного забезпечення Сергій Сиротенко.
Як зазначив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, коментуючи результати моніторингу, ситуація зі співіснуванням національних меншин та їх інтеграцією в українське суспільство у Чернівецькому районі є достатньо позитивною.
“Українська мова в громадах компактного проживання нацменшин утверджується як мова міжетнічного спілкування. Представники нацменшин прагнуть вивчати і знати державну мову, оскільки вона забезпечує рівність можливостей та соціалізацію в українському суспільстві. У зв'язку з цим відсутні ознаки сегрегації чи штучних перешкод для представників нацменшин у реалізації своїх громадянських прав та інтеграції в українське суспільство”, - сказав він.
Тарас Кремінь також додав, що на відміну від інших регіонів, у Чернівецькому районі практично відсутні наслідки зросійщення радянського періоду, проросійської налаштованості влади чи антиукраїнських інформаційно-політичних впливів з боку інших держав.
За результатами моніторингу, рекомендовано на рівні громад забезпечити ухвалення місцевих мовних програм, спрямованих на забезпечення функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя Чернівецького району, а в рамках реалізації заходів Державної мовної програми, передбачити створення мережі безкоштовних курсів української мови для представників румунської, молдавської, інших національних меншин (спільнот), які не мали можливості вивчати українську мову раніше. Крім того, потрібно подбати про належне комплектування бібліотечних фондів громад компактного проживання національних меншин сучасною українськомовною літературою.