У 2025 році темпи українізації соціальних мереж прискорилися, а виконання вимог мовного законодавства в інтернет-просторі демонструє позитивну динаміку. Про це повідомила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська під час обговорення стану дотримання вимог законодавства щодо мови інтернет-представництв та презентації дослідження про вживання української та російської мов в українському сегменті соціальних мереж у 2025 році.
За словами Уповноваженої, результати дослідження Центру контент-аналізу засвідчили зростання частки українськомовного контенту в соціальних мережах і зменшення присутності російської мови в публічному цифровому просторі.
“Після різкого сплеску в 2022-2023 роках та певного уповільнення у 2024 році, знову фіксується прискорення темпів українізації українського сегменту соціальних мереж”, - сказала вона.
Олена Івановська підкреслила, що особливо помітне зростання вибору української на платформах з найбільшим впливом на формування мовного середовища підлітків: це YouTube (плюс 19% та TikTok (плюс 29%).
Важливим є і регіональний вимір. Так, наприклад, у 2025 році Дніпропетровська область за темпами українізації дописів випередила навіть Київ, продемонструвавши зростання на 15,3%.
Водночас Уповноважена наголосила, що мовне питання в інтернеті залишається чутливим і потребує постійної уваги як з боку держави, так і з боку власників онлайн-ресурсів.
Олена Івановська також поінформувала, що у 2025 році проведено понад 300 заходів державного контролю щодо дотримання мовних вимог в інтернет-представництвах. За їх результатами у більшості випадків ухвалювалися рішення про попередження, однак застосовувалися і штрафні санкції: від 3 400 до 8 500 гривень.
Уповноважена зазначила, що переважна більшість суб’єктів – зокрема державний і комунальний сектор, великий та середній бізнес, а також онлайн-медіа – загалом дотримуються вимог Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.
“Загалом вже можна констатувати суттєвий прогрес”, - наголосила Олена Івановська.
Водночас вона звернула увагу на необхідність подальшої роз’яснювальної роботи та неухильного виконання мовних норм в інтернеті, оскільки саме цифровий простір сьогодні є одним із ключових середовищ формування мовних практик і суспільних наративів.
Серед ключових рекомендацій Уповноважена звернула увагу на необхідність:
✔️обмеження алгоритмічного просування і монетизації російськомовного контенту держави-агресора;
✔️формування довгострокової державної політики підтримки українськомовних креативних і культурних індустрій;
✔️посилення роботи з молоддю у сфері мовної стійкості та медіаграмотності;
✔️активнішої участі органів місцевого самоврядування, бізнесу та громадянського суспільства у формуванні українськомовної норми в цифровому просторі.
Ознайомитися з дослідженням можна за посиланням.