Питання застосування кирилиці в українській літературній мові не піддається жодним сумнівам ані з філологічної, ані з наукової, ані з політичної точки зору. Про це сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у коментарі “Суспільному”, коментуючи ідею секретаря Ради національної безпеки й оборони Олексія Данілова про перехід на латиницю. 

"Це пояснюється тим, що Україна за свою тисячолітню історію занадто багато втратила у боротьбі з іншомовними запозиченнями й впливами, тому в Україні не пройшло "ополячення", не пройшло "онімеччиння", зрештою і спроба "зросійщення" у період колонізаторської політики зазнали свого фіаско", — нагадав Тарас Кремінь.

За словами уповноваженого, саме тому збереження українського письма є захистом української мови та забезпечення її функціонування як державної. Водночас Тарас Кремінь зауважив, що латиниця частково присутня в українському просторі та традиції.

"Питання фонетичного транскрибування є абсолютно коректними, коли заповнюють закордонні паспорти, дають другий підпис назвам вулиць, іншим географічним назвав, якими послуговуються наші іноземні гості, у міжнародному документообігу та діловодстві", — сказав Тарас Кремінь.

Уповноважений наголосив на тому, що питання збереження кириличного алфавіту дорівнює питанню збереження традицій, адже найбільша кількість українських текстів, досліджень, літописна традиція, стародруки та українські пісні написані українською абеткою — тобто кириличним шрифтом. Водночас дискусії щодо послуговування елементів латинки в українському літературному просторі Тарас Кремінь запропонував залишити науковцям, винятково для окремих сфер, які, "очевидно потребують такого".

"Наразі сьогодні проблем із тим, щоб це актуалізовувати, немає. Що стосується іншого питання, яке порушив пан Данілов, секретар Ради національної безпеки та оборони, що треба підвищувати рівень володіння іноземними мовами, зокрема англійською, — я поділяю такий принцип", — зазначив Тарас Кремінь.

Уповноважений вважає, що кожен громадянин повинен спілкуватися тією кількістю мов, які допоможуть його реалізувати свою подальшу професійну траєкторію.

"Так само як нині у школах вивчається друга і третя іноземна, так само треба поліпшувати рівень викладання української, зокрема на окупованих територіях. Цьогоріч незначна кількість дітей з окупованих територій змогла вступити до українських університетів, але питання реінтеграції освітніх технологій і можливостей все ж таки потребує корегування. Зокрема з боку РНБО", — наголосив Тарас Кремінь.

Уповноважений висловив сподівання, що подальші гуманітарні дискусії базуватимуться на традиціях, викликах і шляхах задля консолідації українського суспільства.