29 березня в «Українському кризовому медіа-центрі» з нагоди 150-річчя з дня народження визначного українського діяча, ідеолога державної самостійності України Миколи Міхновського та 50-х роковин українського мислителя, ідеолога українського націоналізму доктора Дмитра Донцова відбулося публічне обговорення у форматі круглого столу.

В заході взяли участь: Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь,  Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко, заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак, редактор газети ОУН "Шлях Перемоги", заступник директора Центру Національного Відродження Віктор Рог, майор ЗСУ, історик Юрій Юзич, науковець і правник Леонтій Шипілов.

Учасники заходу обговорили вплив ідей Міхновського і Донцова на процес відновлення незалежності України, необхідність боєздатної армії, помісної церкви, розвиток національної школи, утвердження української мови тощо. Уповноважений наголосив на важливості осмислення ролі історичних постатей і в умовах повномасштабного вторгнення російських злочинців на територію України.

“Інтелектуали високого рівня, вони випереджали свій час, ревно плекали ідею незалежної України. Їх критикували за радикальні погляди, знищували морально і фізично, викреслювали з історії. Проте саме вони на початку ХХ століття наголошували, що найлютіший ворог України - росія”, - наголосив Уповноважений.

Їхня діяльність має важливе значення для розвитку національної ідентичності України, історичної пам'яті, захисту державної мови у всіх сферах суспільного життя. “На підставі якого права на всіх урядах нашої країни урядовцями призначено винятково росіян або змоскалізуваних ренеґатів? На ґрунті якого права з наших дітей готують по школах заклятих ворогів і ненависників нашому народові? Через що навіть у церкві панує мова наших гнобителів?”, - ці питання порушував Микола Міхновський у “Самостійній Україні”, передчуваючи катастрофи століття. Дмитро Донцов не менш радикально доповнював його: “Прив'язання до мови, віри, звичаїв, до ідеалів предків, їх моральних, релігійних, політичних, економічних і соціальних догм, вистражданих і викутих в огні змагань і переказаних прадідами внукам, - це прив’язання є фундаментом нації”.