Уповноважений взяв участь у ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції «Хмельниччина в умовах війни росії проти України: рік 2024», присвяченій світлій пам’яті президента Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту, доктора історичних наук, професора Юрія Телячого.

Вітаючи учасників конференції, Тарас Кремінь наголосив на тому, що “в умовах повномасштабного вторгнення кожен громадянин України зробив і продовжує робити все від нього залежне, щоб консолідувати суспільство, зміцнити національні інтереси і по-справжньому чинити опір російським окупантам”. 

“Хочу підкреслити, що Юрій Телячий був серед взірців такої боротьби і неймовірної роботи, пов’язаної зі зміцненням суспільства, утвердженням принципів духовності, високої культури і величезної поваги до української історії. Тому, готуючи матеріали до спеціального випуску виданння вашого інституту,  я наголосив на тому, що в багатьох питаннях, які відстоював професор (а це - архівознавство, біографістика, краєзнавство, менеджмент вищої освіти, регіональна політика,  літературна творчість, громадська діяльність), йому справді не було рівних. Тому він першим був і в утвердженні рідномовної політики, і в дотриманні рідномовних обов’язків громадянина, і в захисті національних інтересів, про які таки щиро говорив митрополит Іван Огієнко”, - сказав Тарас Кремінь.

Уповноважений підкреслив, що за його сприяння вдалося затвердити на теренах Хмельниччини обласну мовну програму, і серед багатьох інших - майже 300 - місцевих мовних програм, а також Державної мовної програми, - суттєво посилити статус української як державної. 

Тарас Кремінь наголосив, що “з початку війни статус української мови суттєво змінився, і ми маємо справді величезний інтерес і до опанування української мови, і стійку мовну ситуацію на всій території України, а також інтерес до українознавчих студій за кордоном. Це, в першу чергу, через те, що мова справді змогла стати не тільки мірилом “свій-чужий”, але й нашою духовною зброєю, фактором консолідації суспільства і основою конституційного ладу. Скажу навіть більше: до питання української мови, і до мови як державної, ставлення змінилося - воно стало твердим, і таким, що відповідає духу кожного суспільства, кожної нації, а також тим викликам, які ми бачимо в сучасному світі”.

Уповноважений нагадав, що в преамбулі Закону, який набув чинності в липні 2019 року, сказано, що українська мова є визначальним чинником і головною ознакою ідентичності україснкої нації, яка історично сформувалася і безперервно проживає на власній території, дала офіційну назву державі, а також є базовим складником української нації.

“Хочу підкреслити, що ми - одна з небагатьох країн світу, яка має свою мову, яка рішучо її захищає в умовах повномасштабного вторгнення, адже вона стала одним із основних предметів уваги російських злочинців.

Але хотів би наголосити, що в цьому багатомовному, здавалось би, полікультурному світовому вимірі, ще є такі країни (точніше, були такі країни), які не мали офіційного статусу своєї державної мови. Буквально декілька днів тому Президент США Трамп, до якого сьогодні прикута увага всього світу (будемо сподіватися на його мудрість і проукраїнську позицію, дякуючи величезній українській громаді, яка представлена і в Конгресі, і на рівні федеральних штатів, і на рівні СКУ, який активно сприяє утвердженню української мови як  іноземної), підписав указ, яким проголосив англійську мову офіційною на території США. Цей документ фактично слово до слова з українського закону. Президент підтвердив, що для США державна мова - це основа єдиного та згуртованого суспільства, що сприяє єдності та його ефективності. Власне в інтересах країни заради зміцнення національних цінностей та пріоритетів”.

Тарас Кремінь висловив переконання, що цим документом один з найбільших світових лідерів вкотре підкреслив важливість статусу єдиної державної мови. Сподіваюсь і вірю, що саме за цими словами, які об’єднують цивілізований світ, які гуртують довкола України провідні демократії світу - і європейські, і американські - якраз і є той вимір нашої боротьби і свободи, а також і перспективи, на які ми розраховуємо”.

“Тому сподіваюсь і вірю, що в межах доленосних для української перспективи подій ми по-справжньому відчуємо додаткову підтримку системотворчих орієнтирів нашої національної ідентичності: української мови, історичного минулого, нашої культурної, етнічної, політичної, національної єдності. Це і є один зі складників нашої боротьби, єдності та української перемоги”, - підсумував Уповноважений.