Уповноважений із захисту державної мови в інтерв’ю «Голосу Америки» прокоментував перехід сфери обслуговування на українську.

З 16 січня набирає чинності стаття 30 мовного закону України, згідно з якою вся сфера обслуговування в Україні має перейти виключно на державну мову. Проте багато хто висловлює сумніви, що цей перехід реально відбудеться. Як забезпечити виконання закону?

Факти порушень можуть зафіксувати самі споживачі. Якщо це супермаркет, філія банку, заклад охорони здоров’я тощо і ваші права на обслуговування державною мовою порушуються, треба лагідно і толерантно попросити персонал надавати інформацію виключно державною мовою.

Якщо ваше прохання ігнорують, запросіть до розмови керівника установи. Якщо ж такі факти матимуть місце і надалі, то я рекомендую їх фіксувати з допомогою аудіо- та відеопристроїв і надсилати на нашу адресу. Це може бути моя електронна адреса як мовного омбудсмена kremin@kmu.gov.ua або ж адреса нашого офіційного сайту mova-ombudsman.gov.ua. На цьому сайті є спеціальний розділ «Повідомити про порушення». Не забудьте вказати вихідні дані – вашу контактну інформацію, а також дату і місце порушення. Ми відреагуємо, як це визначено законом.

Порушникам загрожує штраф?

Так, якщо відзначено 2 таких порушення впродовж року. Тобто в перший раз ми лише фіксуємо порушення мовного законодавства і надсилаємо підприємству сфери обслуговування свої рекомендації, прохання дотримуватись статті 30-ї мовного закону.

Якщо ж ідеться про злісних порушників закону і протягом року такий факт встановлюється повторно, то ми складаємо постанову про накладення штрафу. За чинним законодавством, він варіює від 5100 до 6800 гривень.

Але ж порушники, ймовірно, оскаржуватимуть ці штрафи. Чи вистачить у мовного омбудсмена ресурсів на судові розгляди? на те, щоб впоратися з лавиною скарг, які почнуть надходити на вашу адресу після 16 січня?

Мовний закон – не єдиний, відповідно до якого можуть стягатися штрафи. Оскільки в даному разі йдеться про сферу товарів і послуг, то штрафи передбачені, скажімо, законом про захист прав споживачів. У цьому плані ми тісно співпрацюємо з Держспоживслужбою, яка має величезний досвід усунення таких недоліків.

Що ж до того, чи вистачить ресурсів... З одного боку, у нас лише 33 штики, і працюємо ми недавно, всього півроку. Звісно, хотілося б мати більший штат. Але з другого боку, не поставиш біля кожного порушника представника уповноваженого, щоб стежив за дотриманням мовного законодавства. На мою думку, виконання мовного закону – питання світоглядне, громадянське. Це питання про те, наскільки ми готові бути цивілізованою країною. У нашій Конституції визначено, що єдиною державною мовою в Україні є українська. І гріш нам ціна, якщо на 30-у році незалежності ми не зможемо захистити свою мову.

Одним із заперечень, які лунають проти переходу сфери обслуговування на державну мову, є те, що не всі продавці, аптекарі, офіціанти володіють українською. Мовляв, тепер їм загрожують штрафи та звільнення...

Маю наголосити: штраф накладається не на продавця чи офіціанта, а на підприємство. Що ж до складнощів з опануванням української, то вони перебільшені. Офіціантові чи продавцеві достатньо вивчити 50 слів, щоб виконати вимогу закону і обслуговувати відвідувачів державною мовою.

До речі, на нашому сайті ми ініціювали також функцію подякувати представникам сфери обслуговування, які дотримуються мовного законодавства і сприяють поширенню інформації про 30-у статтю мовного закону.

Перехід сфери обслуговування на виключно державну мову збігся з локдауном, коли багато підприємств зачинені. Чи це внесе якісь корективи в запровадження законодавчої норми?

Норма про державну мову у сфері обслуговування споживачів зафіксована у мовному законі півтора роки тому. І те, що час набрання чинності цією нормою збігся з нинішнім карантином, це виключно збіг обставин. Не думаю, що одне якимсь чином впливатиме на друге.

Чи ви вже маєте реакцію бізнесу щодо переходу на українську?

Ми отримали величезну підтримку з боку Американської торговельної палати і тих американських компаній, які представлені в Україні. Підтримують нас також Європейська бізнес асоціація, величезна кількість українських торговельних мереж. А крім того – українські мас-медіа, актори, музиканти, письменники, представники громадськості, які допомагають поширювати інформацію про перехід сфери обслуговування на державну мову. Це безпрецедентна інформаційна кампанія, яку ми здійснюємо разом з іншими колегами, маючи бюджет у 0 копійок.

Зараз у Конституційному суді лежить на розгляді клопотання проросійських депутатів, які хочуть оскаржити мовний закон. У зв’язку з тим і до ст. 30 цього закону дехто ставиться як до чогось тимчасового: мовляв, скасують мовний закон, скасують і норму про обслуговування українською.

Дехто із суддів КСУ звертався до нас, аби отримати нашу позицію і нашу оцінку депутатського подання про буцімто неконституційність мовного закону. У тому поданні два ключових треки. Перший – нібито цей закон порушує права національних меншин і корінних народів. І другий – ніби під час голосування за мовний закон були процедурні порушення. І те, й друге зауваження – неправда, я називаю їх інформаційними вірусами. І я сподіваюсь, що судді КСУ, вивчивши всі наявні матеріали, визнають закон про мову конституційним, як і закон про освіту.

Державна мова – це один із ключових елементів конституційного ладу.

Я не вірю, що на 30-у році незалежності у когось підніметься рука на мовний закон.

Критики мовного закону часто посилаються на відсутність державних безоплатних курсів з вивчення української мови. Коли слід чекати на появу таких курсів в Україні?

Так, безкоштовні курси з вивчення державної мови – це загальносвітова практика. Повинні бути такі курси; повинна бути державна програма розвитку та опанування української мови, якої немає вже 10 років; повинно бути відповідне фінансування.

Сьогодні такі курси фінансуються виключно за рахунок міжнародних організацій та волонтерських груп. Існують онлайн-платформи Є-МОВА, Прометеус. Їх можна було б просто почати фінансувати з державного бюджету. Ми будемо робити все для того, щоб безоплатні державні курси з вивчення державної мови з’явилися і щоб усі громадяни України, незалежно від віку, мали можливість досконало її опанувати.

Що ж до переходу на державну мову обслуговування, то я впевнений, що 16 січня буде не «часом Ч», чи «шоковою терапією», як це називає дехто, а новою можливістю, яка допомагає українцям відчути себе захищеними в українській державі.