На адресу Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови продовжують надходити звернення громадян щодо порушень мовного Закону працівниками судів.

У зв'язку з цим у 2023 році Уповноваженим розпочато здійснення двох заходів державного контролю за застосуванням державної мови у судах Дніпропетровської (застосування недержавної мови під час виконання службових обов’язків працівницею суду) та Хмельницької (складання постанови суду недержавною мовою) областей.

Варто наголосити, що питання дотримання законодавства про державну мову в судах знаходиться на особливому контролі Уповноваженого із захисту державної мови, враховуючи невтішні результати моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень, проведеного у 2021 році. Тоді Секретаріат Уповноваженого зафіксував 49 фактів порушень Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” судами у 12 областях України та в місті Київ. 

При здійсненні моніторингу найбільше фактів порушення мовного Закону органами судової влади було встановлено у Харківській області (19), Києві (11) та Одеській області (7). Також порушення зафіксовані у Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Київській, Луганській, Миколаївській, Херсонській, Черкаській та Чернігівській областях. Усі порушення стосуються оприлюднення рішень судів російською мовою.

“Внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень текстів недержавною мовою – це  порушення положення частини першої статті 14 Закону, якою передбачено, що в судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою, та положення частини першої статті 12 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”, якою передбачено, що судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою”, – нагадав Уповноважений із захисту державної мови Тарас  Кремінь.

Він також зазначив, що відповідно до статті 9 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” усі посадові та службові особи підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, в тому числі і працівники апаратів судів, зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків.

Уповноважений також додав, що попри непоодинокі порушення, які все ще фіксують громадяни України, загалом ситуація із дотриманням мовного закону суддями та працівниками судів покращилася. 

Цьому, за його словами, сприяла і системна робота, яка проводиться Секретаріатом Уповноваженого. “З метою усунення виявлених порушень у діяльності судів або вжиття заходів щодо недопущення таких порушень у майбутньому ми неодноразово направляли листи із рекомендаціями як до окремих судів, так і до Державної судової адміністрації України”, - розповів Тарас Кремінь. 

Як відомо, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 14 липня 2021 року, яким визнав мовний закон конституційним, підкреслив, що  загроза українській мові рівносильно є загрозою національній безпеці України.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”

• у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою;
• у судовому процесі може застосовуватися інша мова, ніж державна, у порядку, визначеному процесуальними кодексами України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів";
• суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом. Текст судового рішення складається з урахуванням стандартів державної мови.