З 16 січня 2021 року набувають чинності нові правила щодо української мови: вся сфера обслуговування має перейти на державну мову при спілкуванні з клієнтами, хіба що ті попросять звертатися до них іншою мовою. Чи становитиме ця норма труднощі для сфери обслуговування, як реагуватиме держава на порушення мовного законодавства та куди звертатися, якщо ви стали свідком такого порушення, в ефірі Українського радіо розповів уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
За словами Уповноваженого, саме дата 16 січня 2021 року демонізована окремими політиками, які представляють Верховну раду, що, певною мірою, є надуманою проблемою.
«Закон про мову прийнятий 16 липня 2019 року. За цей час вступила в дію низка інших статей, на які хтось звернув увагу, а хтось - ні. Вже півтора року діє стаття 32 щодо державної мови у сфері реклами, яка є і повинна бути виключно українською. 16 липня 2020 року набула чинності норма щодо державної мови у сфері науки, тоді ж - щодо державної мови в технічній та проєктній документації, у сфері охорони здоров’я, у сфері транспорту, діловодства, документообігу, листування і звітності громадських об’єднань, політичних партій та інших юридичних осіб. З 1 вересня 2020 року школи, в яких мова викладання була російською, тепер стали школами, де навчання відбувається українською. Тому норма від 16 січня 2021 року, відколи сфера обслуговування має здійснюватися державною мовою - це одна із багатьох норм, які імплементуються протягом найближчих десяти років», - зазначив Тарас Кремінь і наголосив, в більшості на території України сфера обслуговування є україномовною.
Уповноважений зауважив, що бачить величезну кількість порушень мовного законодавства, утім додав, що їх будуть розглядати лише після отримання доказів до скарг, адресованих йому.
«Тільки за останні 2-3 місяці, відколи повноправно почав працювати Секретаріат Уповноваженого, ми отримали не одну сотню таких звернень. Ми вже розпочали 21 захід державного контролю. Передусім це стосується закладів вищої освіти: два національні університети вимушені були привести у відповідність свою основну діяльність із мовним законодавством. Також заходи державного контролю стосувалися й закладів загальної середньої освіти. Скажімо, зараз ми розпочали роботу по Глухівській школі Сумської області, коли через звернення однієї з мам її дитину відсторонили від участі у святі до Дня святого Миколая, бо, на її думку, в сценарії були пісні російською мовою», - розповів Тарас Кремінь.
Уповноважениц наголосив, що омбудсмен не здійснює ані каральних, ані популяризаційних заходів щодо української мови, його функція - контроль за дотриманням мовного законодавства.
За його словами, наразі в Україні досі немає державної програми з розвитку та популяризації української мови. Він зазначив, що немає документа, немає фінансування, немає повномасштабної роботи з підтримки розвитку української мови, як і закладених на безкоштовні курси з вивчення української мови коштів в бюджеті на 2021 рік. Кремінь наголосив, що у 2021 році він вимагатиме, щоб така програма з’явилась.
«Що стосується каральних заходів, скажу відверто: полюбити українську штрафами неможливо, полюбити її треба умовами. Тільки тоді, коли будуть створені належні умови для малят, людей старшого покоління, коли ми будемо мати освітній регламент, який означає, що все, що відбувається на території закладів освіти, має здійснюватися державною мовою, коли норми у сфері реклами, охорони здоров'я, соціальної сфери, сфери обслуговування буде здійснюватися державною мовою, тоді ми будемо мати важливий фон, який сприятиме підвищенню рівня володіння державною мовою", - пояснив Тарас Кремінь.
Штрафи, як зауважив Уповноважений, будуть тільки для тих, хто принципово ігноруватиме і відмовлятиметься виконувати закон.
За його словами, громадяни, які зіштовхнулися із порушенням своїх мовних прав, можуть скерувати свої звернення або скарги безпосередньо до тих установ, де такі порушення відбуваються.