"Цивілізований світ продовжує обурюватись, як сучасний гітлер – російський керманич путін - намагається загрозою смерті ввести українців у стан забуття своєї історії та рідної мови", - пише Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у своїй колонці на LB.ua.

"З початку повномасштабної війни західні медіа чимдуж приділяють уваги спробам кремлівських агресорів не лише фізично, а й духовно знищувати українців. Зокрема, вони наголошують, що тонша, ментальна битва ведеться далеко від масованих артилерійських обстрілів. Чимдалі війна, саме українську мову провідні медіа світу називають ще одним полем бою, на якому, на думку путіна, має відбутись головне побоїще проти українців.

“Президент росії володимир путін почав вторгнення в Україну в лютому, пообіцявши захищати російськомовних”. Натомість війна мотивувала українців по всій країні відмовитись від атавізмів російського постімперіалізму та перейти на українську. “Відтоді, як росія захопила Крим і таємно вторглася на схід свого сусіда в 2014 році, народ України повалив пам’ятники леніну, перейменував вулиці та витіснив колись панівну російську мову”, - пише Метью Лексмур, журналіст щоденного американського ділового видання “The Wall Street Journal”.

Автор пригадав березневий виступ президента України Володимира Зеленського на початку повномасштабної війни, в якому він звернувся до путіна щодо російської мови. Зокрема, американський журналіст виокремив такий момент: “Ви робите все, щоб наш народ відвернувся від російської”, – сказав президент, який ріс у російськомовному середовищі. “Тому що російська мова буде асоціюватися саме з вами, і тільки з вами, з тими вибухами і вбивствами, з вашими злочинами”.

Видання також нагадало, що навіть після того, як Україна проголосила незалежність у 1991 році, багато українців розмовляли вдома українською, а публічно – російською. Більшість загальнодержавних газет і журналів друкувалася російською мовою також. Приємно, що західні ЗМІ, порівнюючи ті часи з нинішніми, помічають кардинальні зміни, а також відповідальних за впровадження української мови як державної.

“Усе змінилося після 2014 року, – пише Метью Лексмур. – Київ прискорив законодавчі процеси щодо популяризації української, зробивши її обов’язковою у сфері послуг, зобов’язавши видавців друкувати стільки примірників газет і журналів українською, скільки й російською”.

Журналіст видання також звернув увагу на те, що в Україні почали масово переходити на українську, діють курси для тих, хто хоче якісно володіти мовою. І не лише на заході України, де чимало вимушено переміщених осіб зі сходу та півдня, а й у Києві. Зокрема, у столиці розгалужена мережа таких курсів була би украй важливою для демонстрації країні та всьому світу, як утверджувати мову, цінності, національну ідентичність.

Питання високої загрози національній ідентичності - предмет уваги інших провідних медіа. Так, у черговому Forbes професорка Евеліна Очаб, аналізуючи наслідки примусових вивезень з окупованих територій українських дітей до росії як у 2014-му, так і в 2022 році з метою подальшого усиновлення через можливі знущання і тортури, констатує наступне. Зважаючи на злочинні дії окупантів, які масово порушують права дитини, їхня мета - позбавити юних українців національної ідентичності. Дякуючи британським урядовцям, такі порушення - в полі їхнього зору, тому в червні 2022 року вони запровадили жорсткі санкції проти російського уповноваженого з прав дитини марії львової-бєлової за нібито її причетність до примусового вивезення з Луганської та Донецької областей українських дітей з метою їх подальшого усиновлення.

Втім, саме молоді українці чинять чи не найбільший опір російському окупантові. Про це зазначає Мері Дракман у черговому числі Atlantic Council, наголошуючи на шокуючій та вражаючій світ стійкості української нації, яка утверджується, зміцнює свою ідентичність, зосереджену на принципах свободи та демократії. Настрої молодих українців свідчать не тільки це. Покоління, народжене у вільній Україні, було чи не найактивнішим учасником Помаранчевої Революції. Згодом саме студенти провідних українських університетів вийшли на Євромайдани услід за прокремлівським урядовим рішенням відмовитися від вступу до ЄС. 

Оскільки росія і зараз прагне знищити нашу країну, Мері Дракман вражена нашою молоддю, яка знову в епіцентрі боротьби за майбутнє своєї країни. Вона зауважує, що молоде покоління українців, народжене після розпаду срср, “веде позитивні зміни на багатьох фронтах”, включаючи Збройні сили України, добровольчий рух, волонтерство, громадянське суспільство. Серед найвідоміших молодіжних лідерів сучасної України у статті згадуються: Севгіль Мусаєва, головний редактор “Української Правди”, Михайло Федоров, Віцепрем’єр-міністр, Міністр цифрової трансформації України, Марія Карчевич, заступниця Міністра охорони здоров’я України. 

Ось чому, на думку регіональної директорки IREX в Україні та керівника програми “Українська національна ідентичність через молодь” (UNITY), саме молоді українці відіграють вирішальну роль у консолідації суспільства та зміцненні почуття національної ідентичності. “Ця перемога є стратегічно важливою, – узагальнює авторка, – як і будь-який військовий успіх для майбутнього державності України”.