Від початку повномасштабного вторгнення тектонічні зміни в мовній ситуації відбулись в тих регіонах, в яких до того громадяни послуговувались двома мовами, або надавали перевагу недержавній. Про це в ефірі “Суспільного.Спротив” сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, коментуючи результати опитування, проведеного Центром Разумкова, яке показало, що 78% українців вважають українську мову рідною.

“Я переконаний, що цей відсоток набагато кращий. Тому що, на мою думку, ця вибірка не дозволяє сказати про тих громадян України, які сьогодні тримають зброю в руках, про тих, хто зараз тимчасово перебуває за кордоном. Динаміка, яку показало опитування, є середньою по державі. Але, якщо подивитись на ті регіони, де традиційно були білінгвали, двомовні громадяни України, або там, де надавалась перевага недержавній мові, то бачимо справді кардинальні зрушення. Я кажу, зокрема, про свою рідну Миколаївщину, де ефективно працюють мовні міська і обласна програми; про Херсонщину, де в переважній більшості об’єднаних територіальних громад, підконтрольних владі, прийняті місцеві мовні програми; про Одесу, яка сьогодні показує величезний результат в захисті своїх мовних прав. 

Українська - це не тільки мова, яку застосовують в професійному спілкуванні та в побуті, це і мова, якою активно почали спілкуватися в світі. Наприкінці 2022 року всесвітньо відомий ресурс Duolingo показав, що за 1000% збільшилась частка інших громадян світу, які вивчають українську мову, вдосконалюють свої мовні компетенції, чим висловлюють солідарність з народом України”, - зазначив Тарас Кремінь. 

За словами Уповноваженого, в умовах повномасштабного вторгнення громадяни України вимагають всебічного і всеохоплюючого задоволення їхніх мовних прав. 

“Статистика мовних скарг - це не тільки про порушення, але й про сумлінність та відповідальність громадян, які почали набагато активніше реагувати на факти недотримання мовного законодавства в різних сферах. Інтерес та увага до захисту української мови, культури, духовності, ідентичності є рекордним за всі роки незалежності. Тільки подивіться, які революційні речі з утвердження державної мови відбулись за останній час в сферах освіти, обслуговування, транспорту, медіа тощо. Вносились зміни до низки законів, затверджено інші документи, які посилили статус української мови в медіа, в сфері книговидання. Ці речі відображені в Українській доктрині, яку Володимир Зеленський виголосив на День Конституції 28 червня в Верховній Раді, зазначивши, що статус української мови має бути посилений й за кордоном. Тому питання популяризації і поширення інформації про Україну, можливість доступу до опанування української, задоволення мовних потреб громадян України, які тимчасово перебувають за кордоном, - це і завдання мовного Закону і пріоритети, які визначені президентською доктриною, до розробки якої ми долучаємось як Секретаріат Уповноваженого”, - сказав Тарас Кремінь. 

Нагадаємо, що в Українській доктрині Володимир Зеленський пропонує передбачити основні напрями трансформації, яку наша держава має пройти за десять років. За словами Глави держави, українське суспільство потребує нової політики книг та книговидавництва, написання й читання, перекладів для України іноземних книг та поширення у світі української мови, української книги, підтримки книгарень, аудіокниг та сервісів цифрової передплати, переосмислення наших бібліотек тощо.