Протидія зросійщенню молоді має стати ключовим пріоритетом державної мовної політики, - Уповноважена

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська та заступник Голови Державної служби якості освіти з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Іван Юрійчук презентували результати моніторингу щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти у 2024/2025 навчальному році.

Коментуючи результати моніторингу, Олена Івановська зазначила, що особливе занепокоєння викликають мовні пріоритети молоді в інтернет-просторі: “Якщо у 2023 році виключно український контент споживали 71% опитуваних школярів, то у 2024 році – 63%, а у 2025 – 54%. Таким чином, саме інтернет стає головним інструментом зрозсіщення підлітків і каналом поширення пропаганди держави-агресора”.

Не менш тривожною є й ситуація зі спілкуванням дітей у школах. Моніторинг показав, що частка учнів, які використовують російську мову на уроках, залишається доволі високою: у 2023 році вона становила 41%, у 2024 році - 48%, а у 2025 знизилася до 39%. На перервах цей показник ще вищий: 49% у 2023 році, 57% - у 2024-му і 51% - у 2025 році.

Загалом по Україні спостерігається поступове зменшення використання російської мови, однак у Північному регіоні простежується негативна динаміка. Особливо загрозлива ситуація у Києві: лише 17% учнів спілкуються в школі виключно українською, що на 10% менше, ніж торік.

Уповноважена наголосила, що одним із ключових пріоритетів державної мовної політики має стати протидія зросійщенню молодого покоління.

“Йдеться не лише про освіту, а про комплексну стратегію, яка має охопити створення і підтримку українcькомовного контенту в інтернеті та соцмережах, зокрема, молодіжного і розважального; системну просвітницьку роботу з батьками та педагогами, щоб формувати стійке розуміння культурної і безпекової цінності державної мови. Медійна політика держави має бути спрямована на зменшення присутності російськомовного сегменту у публічному просторі та популяризацію україномовного продукту. Також необхідно зосередитись на розвитку мовного середовища поза школою у сфері дозвілля, спорту, молодіжних клубів, культурних ініціатив. Таким чином, мовна політика має працювати на випередження, захищаючи українську молодь від поступового втягування у чужомовне та ворожозабарвлене інформаційне середовище”, - зазначила Уповноважена. 

Олена Івановська зауважила, що кількість скарг на порушення законодавства в закладах освіти, які надійшли до Уповноваженого протягом 9-ти місяців 2025 року перевищила кількість скарг, які надійшли протягом всього 2024 року (110 проти 105). Їх частка в загальній кількості скарг протягом трьох останніх років стабільно складає близько 5%. 

За словами Уповноваженої, в скаргах, які надходять, на жаль, часто відсутні підтвердження фактів (докази), на підставі яких можна довести порушення, оскільки, навіть при бажанні, батькам складно організувати фіксацію порушення: “Цим пояснюється доволі невелика кількість заходів державного контролю щодо вчителів шкіл, за результатами яких доведено факт порушення законодавства про державну мову в ЗЗСО, та застосовано санкцію відповідно до КУпАП. Тому дотриманням мовних норм в школах має бути під особливим контролем керівників закладів та органів управління освіти, які також мають повноваження контролю та притягнення до дисциплінарної відповідальності порушників”.

Нагадаємо, що відповідно до КУпАП за порушення мовного закону передбачено попередження або штраф від 3400 до 7200 грн. за порушення скоєне вперше; до 11900 грн. - за повторне протягом року. 

Олена Івановська наголосила, що це щорічне дослідження заслуговує на увагу не лише Уповноваженої із захисту державної мови і органів управління освітою, а й всіх державних інституцій, що відповідають за гуманітарну та безпекову політику держави. Вона нагадала, що Верховна Рада Україна нещодавно внесла зміни до Закону “Про національну безпеку України” та визначила одним з фундаментальних національних інтересів саме захист державної мови.

“Законодавчо зроблений крок. Тепер треба, щоб це було не тільки на рівні декларації. Держава має знайти для цього відповідні інструменти, зокрема, і щодо функціонування інституції Уповноваженого, яка потребує збільшення представництва в усіх регіонах України”, - зазначила Олена Івановська.

В обговоренні результатів дослідження також взяли участь - співкоординатор Руху “Простір свободи” Тарас Шамайда, голова ГО “Український світ” Анастасія Розлуцька, освітяни, представники учнівського самоврядування.