155 років тому, 8 грудня 1868 року, у Львові, в залі Міської Стрільниці, відбувся загальний збір легендарного товариства “Просвіта”, метою створення якого було проголошено “єдність українського народу від Карпат по Кубань та його окремішність від народів польського та російського”.

Саме з ініціативи “Просвіти” в далекому 1880 році було скликане перше українське народне віче, з його діяльністю пов’язують поширення слів “українець” (“український”) замість “русин” (“руський”), відкриття народних театрів і кінотеатрів, проведення народних свят, з'їздів і краєзнавчих походів, організацію книгозбірень, народних музеїв, публічних читалень, книгарень, друкарень та інших підприємств, різних курсів та шкіл.

До важливих здобутків “Просвіти” належить відзначення ювілейних річниць — 50-річчя від дня смерті Тараса Шевченка, 100-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича, 50-річчя «Руської Бесіди», 40-річчя письменницької діяльності Івана Франка. 

Попри знищення злочинним сталінським режимом архівів, цінних історичних документів, рукописів, друкованої продукції Товариства, через понад півстолітню вимушену перерву в діяльності на теренах України, “Просвіті” вдалося відродитися. Більше того, відіграти величезну роль у відновленні Незалежності України в 1991 році. 

Активна участь у розробці Конституції України, заснування Товариства української мови імені Тараса Шевченка, сприяння ухваленню Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” тощо теж на рахунку просвітян.

Як справедливо зазначив багаторічний голова товариства, Шевченківський лауреат, академік, народний депутат України багатьох скликань Павло Мовчан, роль історичної “Просвіти” феноменальна, роль сучасної — доленосна.