Підтримуючи мету проєкту закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо врахування експертної оцінки Ради Європи та її органів щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах” (№ 10288 від 24.11.2023), яким пропонується прискорити євроінтеграційні процеси держави, зауважу наступне. Окремі його положення значно погіршать функціонування української мови в деяких сферах суспільного життя на території України. Зокрема, будуть знівельовані норми щодо обов’язкової частки книг державною мовою для видавців та книгорозповсюджувачів. Також суттєво знизиться присутність державної мови на телебаченні та радіо через зміни до визначення українськомовної програми та поширення преференцій, передбачених для мов корінних народів, на всі без винятку мови національних меншин. Крім того, запропоноване відтермінування дії згаданих положень для російської мови на 5 років після скасування військового стану не є адекватним запобіжником від російщення.

Вважаю, що в цьому законопроєкті суттєво послаблено гарантії прав представників національних меншин на навчання державною мовою в закладах освіти.

Зазначу, що Конституційний Суд України своїм рішенням від 14.07 2021 року надав вагомі аргументи щодо відповідності норм мовного закону Конституції України, міжнародним зобов’язанням України, а також обгрунтував необхідність та пропорційність законодавчих норм для забезпечення виконання статті 10 Конституції. Тому намір врахувати ті рекомендації Венеціанської комісії, які суперечать згаданому рішенню, є хибним.

Зазначу, що висновки Венеціанської комісії носять рекомендаційний характер, а рішення Конституційного Суду України відноситься до “жорсткого права”. Європейський Союз завжди брав до уваги рішення конституційних судів країн-кандидатів. 

Окремо слід вказати на недоцільність змін до законодавства про медіа, оскільки Україна в координації з ЄС прийняла прогресивний закон, який підтвердив виконання одного з головних критерїїв на шляху до членства в європейській родині.

Закликаю Верховну Раду України доопрацювати внесений законопроєкт ще до розгляду в першому читанні, врахувати рішення Конституційного Суду України, позицію Уповноваженого із захисту державної мови, а також позитивний європейський досвід, зокрема балтійських країн.