З 2019 року до теперішнього часу відбулося вже 7 етапів імплементації Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», тобто поетапно окремі норми вступали в дію.

Про це повідомив заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко під час 14-го Українського форуму з управління Інтернетом 17 листопада.

«Сам закон має 57 статей, але якщо говорити про унормування функціонування української мови в Інтернеті, то ці норми вклалися лише тільки в декілька маленьких норм окремих частин цього закону. Перша норма, яка стосується певною мірою поширення української мови в Інтернеті, запрацювала 16 січня 2021 року та стосувалася сфери обслуговування. У статті 30 закону було зазначено, що обслуговування громадян на території України (тут ключове слово „в тому числі через Інтернет-магазини“) здійснюється українською мовою. При цьому всьому далі йшлося про те, що висловлювання за згодою сторін або на прохання споживача може здійснюватися іншою мовою. Ця норма запрацювала 16 січня 2021 року», — пояснив він.

На його думку, Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови провів ефективну інформаційну кампанію.

«В принципі ми мали перший великий, серйозний, важливий етап в українізації українського сегмента Інтернету, зокрема в частині Інтернет-магазинів», — додав спікер.

Також Сиротенко розказав про важливу норму цього закону, яка набула чинності 16 липня 2022 року, яка стосується мови Інтернет-представництв.

«У цій нормі передбачено, що всі органи влади, медіа та суб’єкти господарювання, які надають інформацію та послуги користувачам в Україні (це також стосується вебсайтів і вебсторінок у соцмережах), мають створювати свої Інтернет-представництва державною мовою. При цьому дозволяється мати інші мовні версії. Але українськомовна версія має бути не меншою за обсягом інформації, ніж іншомовні версії, а також завантажуватися для користувачів в Україні за замовчуванням. Отже, ця норма запрацювала півтора року тому й ми вже півтора року боремося за те, щоби вона виконувалася. На цьому шляху ми, звичайно, пройшли дуже багато. Доволі активно боролися за українізацію Інтернет-магазинів і, на мою думку, в принципі ця боротьба, можна вважати, була успішною», — вважає заступник керівника Секретаріату.

Найбільше, на його переконання, вплинула інформаційна кампанія, яка поінформувала всіх користувачів в Україні, а також суб’єктів господарювання, які мають Інтернет-представництва.

«Ми, станом на сьогодні, маємо дуже непогану динаміку. Для оцінки можу сказати, наприклад, що як тільки запрацювала ця норма 16 липня 2022 року, в загальному обсязі всіх скарг і звернень, які ми отримаємо на нашу адресу, скарги щодо мови Інтернет-представництва складали 80%. Так для прикладу за рік ми отримаємо більше 4 тисяч скарг, але вони стосуються всіх сфер. І щодо порушення вимог закону про мову в Інтернеті за підсумками минулого року складали більше 65%. Тобто велика кількість звернень. Станом на сьогодні, вже складає 40%. Тим не менш, громадяни України скаржиться першою чергою, більшою мірою на порушення своїх прав стосовно застосування української мови саме в Інтернеті.