Медичні працівники не зобов’язані переходити на іншу мову на вимогу пацієнта, однак це не звільняє їх від професійного обов’язку надавати медичну допомогу. На цьому наголосила Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в ефірі програми «Воїни слова» на радіостанції «Київ FM», роз’яснюючи норми мовного законодавства у сфері охорони здоров’я.
Як зазначила Олена Івановська, законодавство чітко визначає державну мову як мову надання медичних послуг, водночас допускаючи використання іншої мови за взаємною згодою лікаря та пацієнта.
«Медик не зобов’язаний знати будь-яку іншу мову, окрім державної», — наголосила Уповноважена.
Відповідно до частини першої статті 33 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», мовою у сфері охорони здоров’я, медичної допомоги та медичного обслуговування є державна мова.
Водночас частина друга статті 33 Закону передбачає можливість персонального обслуговування пацієнта іншою мовою, прийнятною для сторін. Тобто медичний працівник може перейти на іншу мову на прохання пацієнта, якщо володіє нею та погоджується її використовувати. Однак закон не зобов’язує його знати інші мови або переходити на них на вимогу пацієнта.
Як пояснила Олена Івановська, медичний працівник може просто не розуміти мови, якою до нього звертається пацієнт.
Аналогічний принцип закріплено у статті 30 мовного Закону, яка регулює застосування державної мови у сфері обслуговування споживачів.
Така позиція узгоджується і з рішенням Конституційного Суду України від 14 липня 2021 року № 1-р/2021, у якому наголошується:«Громадянин України не має обов’язку володіти іншою мовою, ніж державна».
Уповноважена також зауважила щодо необхідності розмежовувати мову спілкування та безпосередньо надання медичної допомоги.
«Йдеться про мову надання послуги, а не саму послугу», — підкреслила вона.
Дотримання вимог мовного законодавства не суперечить професійному обов’язку лікаря та принципам медичної етики.
Нагадаємо також, що стаття 6 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» встановлює обов’язок кожного громадянина України володіти державною мовою, а щодо володіння іноземними мовами, крім окремо визначених випадків, пов’язаних із зайняттям громадянами певних категорій посад, законодавство такого обов’язку не встановлює.