16 липня 2021 року планується новий етап втілення норм Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", який забезпечить збільшення присутності державної мови в публічному просторі та зміцнить її статус як державної. Що це означатиме на практиці для кожного українця, в ефірі "Українського радіо" пояснює Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.
З чого почнеться втілення норм цього закону?
На моє глибоке переконання, української мови в суспільному, політичному, інформаційному, приватному секторах стає значно більше. 16 липня набувають чинності нові статті Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Цей закон був прийнятий досить революційно, але дуже лагідно імплементується в українському суспільстві.
Перш за все, Національна комісія зі стандартів державної мови розпочинає проведення іспитів на рівень володіння державною мовою. Такий іспит складатиметься з тестів, письмового завдання та інтерв'ю. Ця робота буде проводитися членами Нацкомісії як дистанційно, так і безпосередньо. За результатами проходження цього тесту кожен може отримати свій сертифікат, який діятиме безстроково. Якщо претендент не набере певної кількості балів, наступного разу зможе скласти повторно іспит за 4 місяці і аж до того часу, доки не складе. Іспит не складний. Він на розуміння власне мови, сенсу запропонованих завдань, тексту, речень, уміння переповісти окремі моменти, уривки художніх творів, тощо.
Хто є претендентами на складання іспиту?
Претендентами на складання таких іспитів є найвищі державні посади: від президента до заступників голів державних адміністрацій. Всі посади державної служби, прокурори і судді, нацполіція, правоохоронні органи, а також керівники усіх заходів освіти. Також, іспити складатимуть особи, які набуватимуть громадянства України, для того щоб бути інтегрованими до українського суспільства. Стан готовності Нацкомісії надзвичайно високий, постійно проводяться робочі зустрічі та наради. Ми справді зацікавлені в тому, щоб ця норма набула чинності і хочемо вірити, що цей революційний період в утвердженні української мови позитивно вплине на функціонування української мови як державної.
Даний іспит — обов’язковий чи вибірковий?
Станом на сьогоднішній день, документом, який підтверджує рівень володіння державною мовою є або атестат про повну загальну середню освіту, університетський диплом або посвідчення, яке видавалося Національним агентством з питань державної служби протягом останніх років. Були різні пропозиції нардепів або прирівняти такі посвідчення до сертифікатів, або, за наявності посвідчення, видавати вже сертифікати. Натомість, це — компетенція Кабміну і рішення за ними.
Як буде з дотриманням цих норм на території проживання національних меншин? Наприклад, в Закарпатті, де угорська мова присутня на вивісках держустанов?
У кожному куточку України закон виконується. Якщо говорити про Закарпаття, то є місцева влада, яка дотримується законодавства. Що стосується приватного спілкування або релігійних обрядів, то це може бути і мова національної меншини, корінного народу. Зараз подано окремими профільними комітетами і офісом президента 2 вкрай важливих законопроєкти, які були визначені у тілі Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Це — Закон України "Про національні меншини в Україні" і Закон України "Про корінні народи України". Ми дали позитивну оцінку кожному з цих законопроєктів і вважаємо, що сьогодні треба створити всі найкращі можливості для громадян України, незалежно від їхнього походження, території проживання, доступності до соціальних, професійних, освітніх сфер, тощо.
Які статті закону набирають чинності з 16 липня?
16 липня набуває чинності ще 2 статті Закону про мову — 23 і 26. Стаття 23 стосується того, що всі розважальні заходи (концерти, шоу-програми, культурно-мистецькі розважальні, видовищні заходи) мають виконуватися українською мовою, в тому числі і супровід. Не так страшні закордонні виконавці, як радіоетер та інформаційний простір в Україні, який заповнюється закордонними виконавцями, в тому числі й через недотримання мовних квот. Також це стосується екскурсійної та туристичної діяльності.
Стаття 26 зазначає, що поширення та демонстрування фільмів в Україні відбувається державною мовою. Іноземні фільми розповсюджуються і демонструються, зокрема на телебаченні, дубльованими або озвученими державною мовою. Демонстрування іноземних фільмів субтитрами в кінотеатрах дозволяється лише, якщо кількість таких сеансів не перевищує 10% від усіх сеансів або в рамках кінофестивалю. Ця норма викликала величезний резонанс серед окремих народних депутатів України, які нещодавно зареєстрували декілька законопроєктів для відтермінування цієї норми на період закінчення пандемії плюс 2 місяці. У пояснювальній записці значилося, що кіновиробники, які виконували свою роботу з підготовки серіалів чи художніх фільмів російською мовою фізично і фінансово не змогли пережити пандемію і саме через те їм не обов'язково виготовляти таку продукцію державною мовою.
Хочу нагадати, що немає прямого зв'язку між пандемією і мовою демонстрації фільмів. Ми дали негативний висновок. І дуже добре, що, незважаючи на те, шо законопроєкти були поставлені на порядок денний до Верховної Ради України, вони не мають сьогодні такої підтримки, на яку розраховували нардепи. Величезна кількість радіостанцій, телевізійних каналів рішуче виступили за підтримку імплементації статті 26 і заявили, що української має бути більше, як це визначено законом.
Також рішуче за 26 статтю виступає Світовий Конґрес Українців, який розкритикував ініціативу окремих нардепів і вважає, що 20 мільйонів закордонних українців мають усі права на те, щоб дивитися українські телефільми та серіали або, принаймні, забезпечені звуковою доріжкою.
Якою мовою йтиме навчання закордонних студентів?
Відповідно до Закону України "Про вищу освіту" і Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", навчання йде державною мовою. Натомість, є зареєстрований законопроєкт, яким пропонується внести зміни до згаданого документу і дозволити використання інших мов. Ми виступили категорично проти проти таких ініціатив, бо вважаємо, що з появою автономії у закладі вищої освіти з 2014-го освітні програми і деякі з дисциплін можуть викладатися і недержавною мовою.
Але за такі зміни вболіває група окремих ректорів, університетів, які вважають, що частина тих студентів, які навчаються у них вимагає, щоб їхнє навчання було російською мовою. Хотів би нагадати, що з 80-ти тисяч іноземних студентів, які навчаються в Україні, переважна більшість це студенти з Індії, Китаю, країн Азії та західної Європи. Я ніколи в житті не повірю, що рідною мовою, для таких студентів є навчання російською мовою. Тому, що б не намагалися вигадати ректори і як би не прагнули заручитися підтримкою нардепів, не рекомендую робити дисбаланс у системі освіти. Натомість треба підвищувати рівень володіння іноземними мовами представниками професорсько-викладацького складу і приділити окрему увагу здобувачам освіти зі статусом закордонних українців. На жаль, в Міністерстві освіти не ведеться облік студентів, які мають посвідчення закордонного українця, а питання реінтеграції відбувається досить повільно.