Близько 40% усіх звернень громадян до Уповноваженого із захисту державної мови стосуються мови інтернет-представництв.

Станом на сьогодні більшість інтернет-представництв, функціонування яких не відповідає  вимогам закону про державну мову, після попередження з боку Уповноваженого про відповідальність оперативно усувають порушення: створюється версія українською мовою, забезпечується завантаження українськомовної версії, усувається подання інформації недержавною мовою на українськомовній версії тощо.

Однак ефективність реагування на повідомлення про порушення щодо мови інтернет-представництв ускладнюється тим, що:

• у переважній більшості випадків на інтернет-представництвах (сайтах, сторінках та каналах в соціальних медіа тощо) не вказуються відомості про суб’єкт господарювання, який вони представляють (найменування юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, реєстраційні дані з державних реєстрів (ЄДРПОУ/ІН), контактні дані суб’єкта тощо);
• близько 90% звернень про порушення щодо мови інтернет-представництв не містять відомостей про відповідний суб’єкт господарювання;
• встановлення відомостей про суб’єкт господарювання в межах повноважень Уповноваженого із захисту державної мови, який діє виключно на підставі та у спосіб, визначений законодавством, часто передбачає офіційне листування, зокрема з іншими державними органами та потребує значних витрат часу.

При цьому варто зауважити, що заявники, зазвичай є споживачами товарів та послуг, що виробляються суб’єктами господарювання, які використовують у своїй діяльності інтернет-представництва.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про захист прав споживачів” споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця).

Реалізація товарів та послуг через інтернет-представництва є ситуацією, коли між споживачем і продавцем (виконавцем) укладається договір на дистанційно. Відповідно до частини другої статті 13 зазначеного закону перед укладенням договорів на дистанційно продавець (виконавець) повинен серед іншого надати споживачеві інформацію про найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії.

Водночас Уповноважений та посадові особи Секретаріату не мають відповідних прав споживача.

З огляду на це з метою організації ефективного реагування на звернення щодо порушення прав на отримання інформації та послуг державною мовою через інтернет-представництва просимо громадян подавати у зверненнях до Секретаріату Уповноваженого інформацію про відповідний суб’єкт господарювання (найменування юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, реєстраційні дані з державних реєстрів (ЄДРПОУ/ІН), контактні дані тощо). 

Для цього закликаємо громадян скористатися правом на отримання інформації про продавця (виконавця), як це визначено законодавством про захист прав споживачів. Необхідні відомості як правило містяться в рахунках-фактурах, накладних, фіскальних чеках, інших платіжних документах. Також ці відомості мають надавати споживачам представники відповідних суб’єктів господарювання безпосередньо в комунікації при замовленні продукції.

Також для подання повідомлень про порушення рекомендуємо користуватися електронною формою на сайті Уповноваженого.