Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь вважає, що стрімке зростання ролі української мови в суспільстві за останні роки є результатом не лише законодавчих змін, а й громадянської зрілості українців. Однак для того, щоб цей процес був незворотним, потрібна активна й послідовна державна мовна політика. Про це він зазначив в інтерв'ю виданню "Лівий берег".
«Для мене цілком очевидно, що української мови стало більше. Якщо до повномасштабного вторгнення, а, можливо, навіть і до 2019 року, українська була переважно в центральній і західній Україні, то тепер — після прийняття мовного закону та у відповідь на агресію РФ — її стало значно більше в усіх регіонах. Особливо в освіті, державному управлінні, медіа, соцмережах і друкованих виданнях», — зазначив Уповноважений.
За словами Тараса Кременя, сьогодні ми спостерігаємо результат інерційного поступу українізації, що є природною реакцією на повномасштабну війну, наслідком законодавчих змін і послідовного спротиву російській агресії. Водночас, на його переконання, такі інерційні процеси потребують системної підтримки.
«Інерція не може тривати вічно. Українська мова потребує свідомої, стратегічної підтримки — через ефективну державну мовну ідеологію та політику. Це мають бути дієві інструменти, які охоплюють найрізноманітніші сфери — від освіти і культури до спорту, транспорту, медичних і військових закладів», — підкреслив він.
За його словами, є значна частина тих, хто принципово спілкується державною мовою, бере участь у мовних курсах, розробляє місцеві мовні програми, організовує мовні ініціативи для військових, жестомовних осіб. “Це — справжні носії змін, які формують українськомовний простір навколо себе», — наголосив Тарас Кремінь, зауваживши, що частина громадян досі перебувають у процесі переходу, зберігаючи так званий режим двомовності.
Він також наголосив, що українська мова поступово утверджується навіть у тих сферах, які донедавна вважались майже повністю зросійщеними — зокрема, в спорті, транспорті, документообігу. Активно триває переклад нормативних актів, які раніше не мали україномовної версії.