Підтримка стратегічної українізації громадянами України на рівні 88% - це фактично демонстрація підтримки чинної мовної політики держави. Про це в ефірі телеканалу “Еспресо” зазначила перший заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Аліна Шпак, коментуючи результати опитування КМІС.
“Це - демонстрація підтримки закону державну про мову, ухваленого у 2019 році, який заклав принцип обов’язковості застосування української у публічних сферах. Якщо тоді прихильність до таких змін була на рівні 59–60%, то сьогодні ми бачимо зростання до 88%”, — наголосила вона.
Аліна Шпак нагадала, що у 2019 році Закон України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” на момент свого ухвалення вважався надзвичайно “радикальним”. Він уперше чітко встановив правила: у всіх публічних сферах життя громадяни повинні мати можливість отримати послугу чи інформацію українською.
“Тоді це здавалося надто сміливим кроком, — зауважила вона. — Але час показав: закон відповідав реальним потребам суспільства. Підтримка, яка у 2019 році коливалася в межах 59–60%, нині зросла майже до 90%. Це свідчення зрілості суспільства та усвідомлення значення української мови для нашої державності»”, - підкреслила вона.
Водночас вона зауважила, що попри позитивну динаміку, проблеми із виконанням мовного законодавства досі актуальні. Щороку громадяни звертаються до Уповноваженого зі скаргами на відсутність можливості отримати послугу чи інформацію державною мовою.
“Однак правова рамка існує. Логіка така: українець має право в Україні завжди і всюди отримати послугу українською. Це не лише норма закону — це питання нашої ідентичності”, — підкреслила Аліна Шпак.
Вона також звернула на необхідність розвитку українськомовного культурного та інформаційного продукту: “Недостатньо лише мати право отримати послугу українською. Важливо, щоб із кожного телевізора, радіо чи смартфона звучала українська пісня, український фільм, український контент. Це - завдання як держави, так і суспільства”.
Аліна Шпак нагадала, що запровадження мовних квот на радіо стало показовим прикладом: попри скепсис, українська музика довела свою спроможність і тепер займає міцні позиції в ефірі. “Те саме має відбутися й в інтернеті та соціальних мережах. Молодь повинна бачити і чути українське скрізь — у відео, музиці, кіно, блогах. Це ключ до сталого мовного майбутнього”, — підсумувала вона.