29 січня ми традиційно відзначаємо річницю героїчної битви київських студентів за самостійну Україну проти більшовицької навали. 

Тоді, 1918 року, на новонароджену державу, яка щойно проголосила свою незалежність, насувалась смертельна московська небезпека – більш, ніж п’ятитисячна армія Муравйова.

Боронити свою країну пішло близько 600 українських воїнів, переважно юнаків: студенти двох університетів – Святого Володимира та Українського Народного, учні Кирило-Мефодіївської та Одинадцятої національної гімназій, слухачі Першої київської військово-гідротехнічної та військово-лікарської шкіл, а також випускники Бахмацької старшинської школи. 

29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах українські патріоти, озброєні 16 кулеметами та однією гарматою, дали відчайдушний бій ворогові, який значно переважав за чисельністю та озброєнням.

Історики стверджують, що понад п'ять годин тривав нерівний бій, у якому оборонці Крут, героїчно відбивши кілька ворожих атак, зазнали численних втрат.

Під шаленим тиском окупанта бійці молодої народної республіки відступили до ешелонів і вирушили в бік Києва, руйнуючи за собою залізничні колії. Але одна студентська чота – 27 юнаків, – заблукавши в темряві, повернулася до станції Крути, коли та вже була зайнята більшовиками. Хлопці потрапили в полон. Їх катували, а потім стратили. Згодом майже всіх героїв поховали на Аскольдовій могилі в Києві.

Українським бійцям вдалося на кілька днів зупинити просування більшовицьких військ до Києва. Але цього вистачило, щоб назавжди зміцнити основи української державності.

Далекий 1918 рік під Крутами, й нині буремний Донбас – гіркі історичні паралелі... Небезпідставно вже стало звичним порівняння Героїв Крут з українськими "кіборгами" – захисниками Донецького аеропорту. З кожним, хто боронив українську землю від ворога.

Як і тоді, путінська Росія, на руках якої кров мільйонів про всьому світу, продовжує марити імперськими амбіціями та не може змиритися з існуванням незалежної України. Окупація частини нашої держави та масштабний лінгвоцид, нарощування військ на кордонах, постійні обстріли, диверсії та вбивства військових, “мовна істерія” та псевдоісторичні наративи, геббелівська роспропаганда і тотальна брехня – гібридна реальність, яку намагається нав’язати світові ворог. 

Але ми знаємо: безсмертя нації – в наших героях, неймовірній силі козацького духу, стійких переконаннях, силі та сміливості, невичерпній вірі в Україну і кожного громадянина.

Переможемо!