Щорічно 24 січня відзначається Міжнародний день освіти, покликаний продемонструвати роль знань і навчання в підтримці миру та розвитку.

Освіта - це стратегічна основа розвитку не тільки особистості, а й суспільства в цілому, одна з умов успішного існування нації, гарантія національної безпеки, запорука консолідації та символ гідності. 

Наразі існує чимало проблем на шляху до якісної освіти. Повномасштабне вторгнення росії до України призвело до  свідомого руйнування садочків, шкіл та університетів, цілеспрямованого лінгвоциду, відсутності на тимчасово окупованих територіях умов для навчання, викрадення українських школярів та вчителів, принижень катувань і вбивств мирного населення. 

З 24 лютого 2022 року за межі України вивезено близько 700 тисяч учнів, з яких 500 тисяч перебувають там і досі. Більшість школярів, які виїхали з батьками за кордон, намагаються поєднувати навчання в закладах освіти в країнах Європейського Союзу, дистанційно навчаючись в українській школі. 

Серед проблем, з якими стикаються українські діти за кордоном, - необхідність забезпечення їх мовних прав. Попри те, що окремі країни  надають можливість для українців навчатися за вітчизняними освітніми програмами, відкривають українські школи, необхідно посилювати співпрацю на рівні освітніх інституцій України та країн Європи з метою збільшення можливостей забезпечення мовних потреб етнічних українців. Підтримки потребують і українські освітяни.

Виклики, які відчує на собі українська освіта в майбутньому, - створення належних передумов для повернення учнів та студентів до українських освітніх закладів. А це - забезпечення сучасним обладнанням, якісними підручниками, оновлення підходів до навчання, підвищення мотивації вчителів.

Пам’ятаймо: якісна освіта - один із наріжних каменів перемоги та майбутніх успіхів держави. Ці істини усвідомлює професор ужгородського університету, який читає студентам лекції з окопів на передовій; київська вчителька, яка через відсутність електрики проводить урок біля супермаркету прямо на вулиці; кожен освітянин, який попри загрозу життю, відмовився від колаборації з окупантами і продовжив підпільно навчати дітей українською мовою за українською програмою. І найголовніше - це усвідомлюють наші діти, які продовжують навчатися зі свічкою чи ліхтариком, у бомбосховищах під звуки сирен, артилерійських та ракетних обстрілів. 

Саме тому ми неодмінно переможемо!