Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь та голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак презентували результати моніторингу щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році.

Коментуючи результати моніторингу, Тарас Кремінь наголосив на необхідності  посилити контроль за дотриманням 21 статті Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", яка визначає українську мовою освітнього процесу.

Уповноважений зазначив, що цьогорічне дослідження охопило більшу, порівняно з попередніми роками, кількість респондентів у містах, зокрема, і в обласних центрах та  Києві, які історично були осередками двомовності.

Говорячи про дотримання мовного закону в освіті, Уповноважений зауважив, що на порушення впливає не лише ситуація безпосередньо в школі, а й за її межами: в інших сферах суспільного життя, а також вдома.

"У сфері освіти, і ми говоримо про різні рівні, є порушення, але найбільше їх якраз у тих сферах, якими найбільше користуються батьки, вчителі і діти. Це - сфери інтернету й обслуговування. Дитина за межами школи користується послугами, відвідує заклади торгівлі й громадського харчування, бачить засилля зовнішньої реклами і вивісок недержавною мовою, чує недержавну вдома. Чого ж ми дивуємося, що наші школярі схильні до двомовності, подекуди недостатньо володіючи державною?", - сказав він.

Говорячи про рекомендації, виконання яких сприятиме зміцненню позицій української мови в освітньому процесі, Тарас Кремінь наголосив на необхідності: 

• посилити контроль та моніторинг з боку Державної служби якості освіти, зокрема, шляхом виїзних перевірок закладів освіти;
• розширити дослідження на всі рівні освіти (дошкільну, позашкільну, загальну середню, фахову передвищу, професійну та вищу), починаючи з наступного навчального року;
• залучити громадян до фіксації порушень мовного законодавства та повідомлення про них відповідним органам влади;
• розширити мережу державних мовних курсів, особливо для певних категорій громадян (люди старшого віку, охочі отримати громадянство, родини військовослужбовців, мешканці деокупованих територій);
• забезпечити ефективну реалізацію місцевих мовних програм;
• залучити до відкриття мовних курсів заклади освіти: школи, університети, заклади післядипломної педагогічної освіти;
• підвищити статус та грошове забезпечення педагогічних працівників;
• реформувати педагогічну освіту для подолання кадрового дефіциту тощо.

“Українська мова починається з кожного з нас. Дбаймо про кращі можливості опанування, забезпечуймо  перехід на неї, контролюймо її застосування. Захист мовних прав та інвестиції в освіту є ключовими для майбутнього України”, - наголосив Тарас Кремінь.