Парламентський контроль за імплементацією Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” має бути посилений. На цьому наголосив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

“Парламентський контроль є надзвичайно важливий. Зокрема в частині реалізації положення, яким визначено необхідність розробки та затвердження Державної програми сприяння опануванню української мови як державної. Закон визначає, що такий документ мав з’явитися ще до 16 січня 2020 року. А це - і створення необхідних умов у вигляді мережі державних курсів з опанування української мови, і виділення відповідних ресурсів на друк підручників й посібників для різних сфер. Те, що сьогодні ми маємо порушення щодо застосування державної мови в різних сферах, в тому числі, і в сфері обслуговування, - це наслідок відсутності відповідного документа. З метою підвищення рівня володіння державної мови повинна бути нарешті затверджена Державна програма!”, - зазначив Тарас Кремінь.

Під час розгляду законопроєкту про внесення змін до статті 30 Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної” щодо підвищення комфортності обслуговування населення (№ 9178) Уповноважений наголосив на недопущенні звуження дії мовного закону: “Ми не маємо допустити звуження закону про мову і, тим паче, внесення змін до тих норм, які вже працюють і демонструють величезну підтримку з боку громадян України. Сфера обслуговування, яка регламентується 30 статтею і передбачає, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова, є однією з наймасовіших. Вона набула чинності ще 16 січня 2021 року. Ця стаття діє фактично два з половиною роки та демонструє високі результати переходу на українську мову, особливо в умовах повномасштабного вторгнення”, - наголосив Тарас Кремінь. 

Уповноважений закликав Комітет відхилити даний законопроєкт та рекомендувати Верховній Раді України не включати до порядку денного сесії. Оскільки законопроєктом пропонується звузити зазначену норму шляхом скасування обов’язку підприємствам, установам, організаціям приватної форми власності та фізичним особам-підприємцям здійснювати обслуговування споживачів та надавати інформації про товари (послуги), зокрема через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою.