Українська мова продовжує посилювати свої позиції в сфері Інтернету. Про це під час презентації досліджень щодо застосування державної мови в українських медіа та у соціальних мережах зазначив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

В межах презентації було представлено два дослідження, проведені Центром контент-аналізу: “Українська мова у соцмережах” та “Вебсторінки українських ЗМІ у розрізі мовних версій”.

“Ці дослідження є унікальними та надзвичайно актуальними. Вони дають можливість не тільки побачити реальну ситуацію, яка відбувається з українською мовою в сфері Інтернету в 2024 році, але й дозволяють нам порівняти цьогорічні результати з минулорічними. Інтернет є вкрай важливим для формування державної мовної політики, інформаційної гігієни та безпеки, а також для боротьби з російською пропагандою й дезінформацією”, - зазначив Тарас Кремінь. 

Сергій Стуканов, керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу презентував результати дослідження, в якому було проаналізовано 1,11 млн дописів, поширених в Україні на платформі іноземних соціальних мереж, таких як Facebook, Twitter (Х), Instagram, Youtube, TikTok тощо. За його словами, в 2024 році тенденція на посилення присутності української мови в українському сегменті соціальних мереж, зафіксована попередніми дослідженнями, зберігається. 

Результати дослідження соціальних мереж показали, що у західних соціальних мережах – Facebook, Twitter (Х) та Instagram – лідерські позиції української мови залишилися незмінними. Хоча в Instagram відбулося певне зменшення частки україномовних дописів (з понад 92% у 2023 році до 87% у 2024 році), у Facebook цей відсоток не змінився (79%), а Twitter (X) продемонстрував зростання з 80% у 2023 році до 83% у 2024 році. Для наочності варто нагадати, що 2 роки тому частка української мови в цих соціальних мережах становила 65-75%, а три роки тому – в жовтні 2020 року – коливалася в межах 15-25%. 

Також результати дослідження засвідчили, що українська мова почала домінувати не лише в найпопулярніших соціальних мережах, а й загалом серед українських користувачів: українська мова вживається в 56% дописів проти 44%, де вжито російську (у 2023 році українською було зроблено 46% дописів, російською - 54%). В акаунтах приватних осіб (тобто пересічних користувачів) прогрес українізації ще відчутніший: 59% проти 41%. 

“Динаміка збільшення частки використання української мови в соціальних мережах в 2024 році з попереднім роком є незначною. Проте в сфері приватного спілкування прогрес української мови є цілком очевидним”, - наголосив Тарас Кремінь. 

При дослідженні сайтів українських медіа у розрізі мовних версій було проаналізовано близько 2000 вебпредставництв. Так, станом на жовтень 2024 року близько 5% сайтів національних та регіональних медіа, як і торік, не мають україномовної версії, що є прямим порушенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Загалом йдеться про близько 35 загальнонаціональних та 60 регіональних медіа. 

Повноцінну україномовну версію мають близько 90% проаналізованих сайтів. Російськомовну версію підтримують наразі трохи менше 40% загальнонаціональних видань та 20% регіональних медіа (торік частка серед регіональних становила 25%).

Повноцінна україномовна версія сайту, як і 2023 року, завантажується за замовчуванням в 81% загальнонаціональних медіа та 85% регіональних медіа.

Тарас Кремінь наголосив, що Секретаріат Уповноваженого проаналізує ресурси, які ігнорують вимоги мовного Закону щодо стартової сторінки, на предмет їх суб'єктності, та проведе заходи державного контролю.

Нагадаємо, що відповідно до частини 6 статті 27 мовного Закону інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) медіа, зареєстрованих в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні. Ця норма почала діяти з 16 липня 2022 року. 

“Це дослідження дає чітке розуміння не тільки загальнонаціональної проблематики, але й акцентує увагу на регіональному контексті. Питання державної мови в сфері Інтернету - це і питання нашої національної безпеки. Нам потрібно продовжувати роботу з органами місцевого самоврядування, розробляючи та затверджуючи нові регіональні мовні програми. Це і про розбудову інфраструктури, необхідної для україномовних культурних індустрій; і про створення українськомовного контенту різнопланового змісту”, - зазначив Уповноважений. 

За словами Тараса Кременя, ці дослідження мають бути ретельно вивчені всіма представниками громадянського суспільства, як урядовими, так і неурядовими організаціями, а також будуть використані при підготовці річного звіту Уповноваженого.