Зміцнення статусу української мови в Україні та за кордоном -  один з найбільших викликів сьогодення. Про це на Європейському форумі української діаспори “Новий Сад 2024" зазначив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

“В умовах стрімких асиміляційних процесів, прискорених наслідками російсько-української війни, одним з найбільших викликів є посилення статусу української мови в Україні та за кордоном. На 34-му році української незалежності, на 11-му році російсько-української війни ми все ще продовжуємо говорити про важливість громадянської та національної ідентичності, подолання наслідків зросійщення й колонізаційного минулого, протидію російській дезінформації. Збереження української спадщини залежить від спільних зусиль держави, діаспори та кожної української родини. Кожен українець відіграє важливу роль в утвердженні наших національних інтересів за кордоном, консолідації української нації, боротьби проти російського ворога, інтеграції до ціннісної Європи”, - зауважив Тарас Кремінь. 

Уповноважений нагадав, що серед завдань Закону про державну мову - задоволення мовних потреб закордонних українців.

“З початку повномасштабного вторгнення за сприяння Першої леді України Олени Зеленської активно впроваджується концепція культурної та освітньої дипломатії у світі. Це втілюється у роботі розгалуженої мережі музейних аудіогідів, створенні книжкових полиць та організації українознавчих студій у багатьох країнах світу. Питання культурної дипломатії - це про внесок кожного з вас. Серед таких прикладів і сьогоднішня конференція, як і організація різних міжнародних подій, книжкових ярмарків, освітніх форумів, концертів тощо”, - зазначив Тарас Кремінь. 

Уповноважений наголосив на необхідності розширення мережі українських шкіл за кордоном: “Ми маємо розвивати онлайн-платформи з вивчення української мови, впроваджувати стипендіальні програми, організовувати мовні конкурси для молоді. Держава повинна підтримувати українців за кордоном через цільові урядові програми, створювати нові культурні мережі, активно залучати молодь, шукати фінансові ресурси.Тільки спільними зусиллями держави, українців світу і кожної української родини ми не просто зберігаємо мову, а зміцнюємо код нашої нації, дух боротьби, силу пам’яті”. 

За словами Тараса Кременя, родина є первинним осередком збереження мови: “Саме в родинному колі формується любов до рідного слова, передаються традиції й цінності. Спілкування українською вдома, участь у культурних заходах, підтримка зв'язків з Україною, - все це є потужним бар'єром проти асиміляції. На жаль, недавні дослідження Державної служби якості освіти України, Українського інституту книги засвідчили загрозливі процеси двомовності в Україні. Помітна ситуація і серед українців на європейських вулицях. Мені дуже прикро визнавати, що деякі українці, виїхавши за кордон, так і не збагнули, що для них означає українська ідентичність, українська мова, Україна. І прикро, що сфера освіти в Україні - серед п'яти проблемних сфер, де, на превеликий жаль, російсько-українська двомовність зберігає свої позиції, незважаючи на те, що у нас не залишилось шкіл та класів з російською мовою навчання”.

Уповноважений закликав учасників конференції підготувати резолюцію до Кабінету Міністрів України, в якій окреслити проблеми мовної та культурної асиміляції українців за кордоном та надати рекомендації до їх вирішення.  

До відома. Європейський форум української діаспори «Новий Сад 2024» відбувся у Сербії 14 грудня у гібридному форматі – онлайн і офлайн. Організатор - Товариство української мови літератури і культури "Просвіта" (Сербія) та Європейський Конґрес Українців.