Закон про державну мову з’явився дуже своєчасно й сприяв тектонічним змінам в державній мовній політиці. І зараз в умовах російсько-української війни питання мови - стратегічно важливе. На цьому в ефірі телеканалу “Перший Західний” наголосив Уповноважений із захисту державної мови, коментуючи шосту річницю ухвалення Верховною Радою України мовного Закону. 

За словами Уповноваженого, мовний Закон сприяв подальшим важливим змінам, які торкнулися багатьох інших сфер. Зокрема проголосовані такі Закони:

• “Про захист прав споживачів”. Відповідно сьогодні ми маємо значно більші можливості контролю за дотриманням мовного закону у сфері інформації та послуг. 
• “Про медіа”. До підготовки та написання цього євроінтеграційного закону була долучена інституція Уповноваженого із захисту державної мови. 
• “Про корінні народи” та  “Про національні спільноти”. Ці документи так само були у європейській рамці і Уповноважений також був долучений до роботи над ними. 
• “Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії”. Ще у 2021 році Уповноважений в публічному просторі звернув увагу на те, що тисячі назв населених пунктів не відповідають нормам сучасної української мови. Після появи цього закону такі топоніми були приведені у відповідність до українського правопису, а громади взяли активну участь у відновленні історичної справедливості та очищені нашої мапи від тоталітарних російських покручів. 
• “Про судоустрій і статус суддів” щодо зміни найменування місцевих загальних судів. Так, у межах декомунізації перейменовано понад 100 судів, найбільше - в Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Харківській, Одеській областях. 

Тарас Кремінь наголосив, що Закон про державну мову передбачив і створення двох ключових мовних інституцій країни - Національної комісії зі стандартів державної мови та Уповноваженого із захисту державної мови, який гарантує захист мовних прав громадян України на всій її території.

“Російсько-українська війна посилила імперативи екзистенційного спротиву переважної більшості громадян України. І сьогодні за різними соціологічними даними ми бачимо рекордну кількість громадян, які вільно володіють українською, надають їй перевагу у приватному спілкуванні та активно реагують на порушення своїх мовних прав”, - зазначив Тарас Кремінь.