26-27 квітня Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь взяв участь у зустрічі Бюро демократичних інститутів та прав людини ОБСЄ в галузі імплементації зобов’язань держав-учасниць у людському вимірі, що цього року відбувається вдруге. Участь у заході взяли близько 200 представників країн-учасниць ОБСЄ, які зосередились на питаннях забезпечення участі органів влади та громадянського суспільства у процесах демократичної законотворчості.
До учасників зібрання звернулися, зокрема, пан Петер Лорд Боунес, президент Парламентської Асамблеї ОБСЄ; пані Сімона Граната-Менгіні, директор/секретар Венеційської комісії; пані Аніка Бен Давід, посол з особливих доручень з питань прав людини, демократії та верховенства права, міністерство закордонних справ Швеції, шведське головування в ОБСЄ 2021; пан Матео Мекаччі, директор БДІПЛ ОБСЄ. У зустрічі також взяв участь представник Уповноваженого Андрій Вітренко.
Як зазначив Уповноважений у своєму виступі, особливе місце в системі законотворчості належить питанням, що пов’язані з гарантією захисту та реалізації прав і свобод людини. Їх забезпечення є однією із найважливіших функцій держави. В цьому контексті він наголосив на конкретних кроках, до яких вдалася наша держава щодо забезпечення, зокрема, прав громадян України на отримання інформації про товари та послуги державною мовою, а також усунення перешкод і обмежень на використання державної мови. А саме, 25 квітня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», що спрямований на захист української мови як державної, що не дискримінує мови інших національних меншин та іноземні мови на території України. Він гарантує захист людських прав кожного громадянина України, незалежно від їх етнічного походження.
Тарас Кремінь поінформував учасників зустрічі, що з моменту свого створення у серпні 2020 року Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови здійснює моніторинг виконання мовного законодавства на території України і водночас проводить аналіз реалізації Закону про мову на тимчасово окупованих територіях України Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, а також окремих районів у Донецькій та Луганській областях.
Так, 19 лютого 2021 року було презентовано огляд щодо обмеження функціонування державної мови на тимчасово окупованих територіях України. Огляд підготовлений за участі Представництва Президента України в АР Крим, правозахисних та громадських організацій, що здійснюють моніторинг дотримання прав громадян на тимчасово окупованих територіях України. Метою огляду стало узагальнення та презентація широкій громадськості наявної інформації щодо фактів та процесів, які свідчать про імплементацію Росією на окупованих територіях політики викорінення української мови як державної в усіх сферах громадського життя, фактичного позбавлення громадян їх мови, дискримінації та репресії проти осіб, які публічно виказують свою українську національну ідентичність, особливо через спілкування українською.
Цей огляд став однією з перших фундаментальних спроб дати чітку і яскраву характеристику того, яким чином порушуються права громадян України на окупованих територіях в частині заборони і переслідування через українську мову.
Уповноважений зазначив, що не дивлячись на те, що на тимчасово окупованій території АР Крим українська мова має статус однієї з державних мов, це виключно декларативно, оскільки окупаційна адміністрація не використовує її у своїй діяльності і не вдається до заходів з підтримки української мови. Окупаційна влада вдається до заходів з нівелювання юридичного статусу української мови та асимілювання населення, де освіта є одним з головних інструментів. Ліквідація загальноосвітніх шкіл з українською мовою навчання має систематичний характер як на тимчасово окуповані території Кримського півострова, так і окремих районів Донецької та Луганської областей. Учні, що проживають на тимчасово окупованих територіях, позбавлені можливості вивчати українську мову, що в свою чергу позбавляє їх можливості отримання освіти в українських ВНЗ. Діти, які хочуть отримати вищу освіту на територіях, що контролюються владою України, змушені вивчати українську таємно, з тим, щоб здати іспити та отримати право на освіту. Така ж трагічна ситуація спостерігається з кримськотатарською мовою на території тимчасово окупованого Криму.
На тимчасово окупованих територіях України мовне законодавство скасоване, тому українська мова позбавлена статусу державної. Це не просто примітивна імітація процедур так званої законотворчості окупаційного режиму. Це порушення прав людини. «Лінгвоцид» на тимчасово окупованих територіях України є одним із найбільших ризиків у гуманітарній сфері, що пов’язаний з російською агресією, яка триває вже 7 років.
Уповноважений із захисту державної мови підкреслив, що, оскільки питання мови є одним із ключових факторів національної безпеки України, дії окупаційної держави щодо зниження статусу української мови вимагають не тільки ефективної протидії української держави, але і особливої уваги міжнародної спільноти. З цим підготовлено відповідні звернення до міжнародних партнерів, в тому числі до ОБСЄ, щоб надати відповідну оцінку діям російської влади щодо порушень прав людини, зокрема у питанні викорінення української державної мови на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та окремих районів в Донецькій та Луганській областях.
Підсумовуючи свою доповідь, Тарас Кремінь виступив з рекомендаціями щодо важливості організації і проведення в найближчій перспективі спеціальних слухань або окремої зустрічі на майданчику БДІПЛ ОБСЄ з питань стану обмеження функціонування української мови на тимчасово окупованих територіях України.
Наприкінці зібрання Тарас Кремінь подякував учасникам зустрічі з США, Великої Британії, Канади та інших країн щодо їх підтримки України під час спроби виступу депутата так званої місцевої районної ради Бахчисарая, що було зроблено від імені окупаційної влади Криму. Одностайність учасників в цьому стала переконливою, адже Крим – це Україна/Crimea is Ukraine.