“Сьогодні ми думаємо не тільки про те, як зберегти та захистити українську мову, але й про те, як створити кращі можливості утверджувати українське слово, культуру, ідентичність на століття вперед”, - про це заявив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь під час засідання Президії Національної академії наук України до Дня української писемності та мови.
“Для мене висока честь вже вдруге виступати перед Президією Національної академії наук України. На виконання Меморандуму про співпрацю між Національною академією наук України та Секретаріатом Уповноваженого ми маємо важливі результати, які вдалося досягти протягом цього року.
З початком повномасштабного вторгнення росії на територію України Секретаріат Уповноваженого з підвищеною інтенсивністю фіксує сотні фактів лінгвоциду на новоокупованих територіях. Переслідування, катування, депортації та вбивства співгромадян за українську мову - предмет підвищеної уваги міжнародної спільноти, яка засуджує, але і притягне російських злочинців до кримінальної відповідальності за геноцид проти нашого народу. Тісно співпрацюючи з правоохоронними органами та правозахисними організаціями, віримо в суворе покарання злодіїв”, - зазначив Тарас Кремінь.
Уповноважений подякував президенту НАН, академіку Анатолію Загородньому за спільні звернення до національних академій наук різних європейських країн, аби вони максимально тиснули на свої уряди та вимагали санкцій проти росії. Один із прикладів інституційної взаємодії - рішенням позачергового засідання генеральної асамблеї Європейської федерації національних мовних інституцій від 21 березня 2022 року Секретаріат Уповноваженого прийнято до європейської мовної родини на правах асоційованого члена.
“Разом із вами ми підготували перелік імен видатних захисників, популяризаторів, представників української науки, культури і літератури, рекомендований до перейменування географічних назв та об’єктів топоніміки України. Мені дуже приємно, що місцева влада врахувала наші рекомендації. Так, є вулиці академіка Івана Дзюби, “батька сучасного правопису” Василя Німчука, Шевченківських лауреатів Івана Чендея, Петра Скунця, Івана Драча. Ми не зупиняємося на тому, тому чекаємо від місцевої влади подальшої деколонізації міст і містечок”, - зауважив Тарас Кремінь.
Говорячи про сферу освіти, Уповноважений наголосив на революційних змінах, які відбулись протягом 2022 року. “У співпраці з Національною академією наук України (Інститут літератури ім. Тараса Шевченка, Інститут мовознавства імені О.Потебні, Інститут української мови), Академією педагогічних наук ми витіснили зі шкільної програми із зарубіжної літератури твори російських авторів, які, на думку академічного середовища, неприйнятні в нинішніх умовах. Здобувачі освіти повинні мати доступ до всіх світових шедеврів, а не тільки до тих, до кого звикли. Оновлення змісту чи не всіх шкільних програм - живий процес, закономірна справа, завдання на майбутнє”, - зазначив Тарас Кремінь.