Питання застосування державної мови в освітньому процесі потребує системного підходу і ефективних рішень на державному рівні. Про це під час круглого столу «Ціннісна українізація в освіті: сучасність і стратегії на майбутнє» заявив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. 

Учасники круглого столу обговорили актуальні питання забезпечення функціонування української мови та дотримання мовного законодавства у сфері освіти, а також результати моніторингового дослідження закладів загальної середньої освіти стосовно використання державної мови учасниками освітнього процесу, проведеного Державною службою якості освіти України у 2023 році.

“Попри позитивну динаміку соціологічних та інших показників щодо функціонування української загалом у суспільстві, та в освіті зокрема, показники застосування   в освітньому процесі російської мови замість державної є доволі значними”, - зазначив Тарас Кремінь. 

Так, за його словами, лише 82% учнів зазначили, що вчителі застосовують на уроках лише українську мову, 17 - українську та російську, а на перервах - 74 та 25% відповідно. “А самі учні в спілкуванні між собою на уроках лише 58% застосовують лише українську мову, а на перервах - лише 49%. Хоча це не втішні цифри, але маємо позитивну динаміку, бо минулого року це було 46% та 38% відповідно”, - сказав він.

Серед проблемних моментів, на які вказує моніторингове дослідження, Уповноважений назвав питання використання української мови серед внутрішньо переміщених осіб: “Показники використання української мови нижчі серед переміщених осіб. Найбільша проблема - діти за кордоном - потребує системного підходу і ефективних рішень на державному рівні”.

Тарас Кремінь наголосив, що для подальшої українізації освіти окрім збільшення годин на вивчення української мови та літератури, покращення підручників, факультативів для учнів та батьків, курсів для вчителів тощо важливо усвідомити, що освітній процес відбувається не лише на уроках.

“Вчителі мають спілкуватися українською не лише між собою і дітьми. Вони мають заохочувати учнів спілкуватися між собою в освітньому закладі, під час позакласних заходів українською мовою, а не російською”, - підкреслив він. 

Уповноважений нагадав, що в нещодавньому листі МОН до закладів освіти вказано, що “з метою розширення сфери застосування державної мови в галузі освіти рекомендуємо посилити роботу з популяризації української мови та заохочення її застосування в спілкуванні між собою в учнівському, студентському та педагогічному середовищах”. 

Говорячи про порушення закону про державну мову в сфері освіти, Тарас Кремінь зазначив, що станом на 20 листопада 2023 року надійшло 307 скарг, що становить 9% від загальної кількості скарг. 

“Розподіл такий: 28% - вища освіта, 8% - середня освіта, позашкільна - 7%, дошкільна - 2%, решта 55% - неформальна освіта, у т.ч. освіта дорослих. Варто звернути увагу на те, що частка скарг щодо середньої освіти зменшилася у порівнянні з попереднім 2022 роком з 22% до 8%. У 2023 році проведено 19 заходи державного контролю за застосуванням державної мови в сфері освіти, з них 3 у школах, 16 у ВНЗ”, - уточнив він.

Серед інших проблемних питань, виявлених під час практичної діяльності Уповноваженого, Тарас Кремінь назвав загрозу неотримання або втрати мовних навичок і компетенцій стосовно державної мови дітей, які тимчасово перебувають за кордоном, неузгодженість встановленого порядку зарахування школярів до першого класу з вимогами законодавства щодо гарантій навчання мовами національних меншин, наявність в нормативних документах МОН терміну “заклад з навчанням мовою національної меншини”, та необхідність залучення системи освіти до опанування державної мови громадянами. 

“Система освіти має великий потенціал та ресурс для вирішення одного із важливих завдань Закону про державну мову - створення можливостей для опанування державною мовою для різних категорій громадян. Проте сьогодні, лише незначна частина з більш, ніж 500 мовних курсів по всій Україні, організовані на базі закладів освіти”, - зауважив він.

У круглому столі також взяли участь Руслан Гурак, Голова Державної служби якості освіти України, Наталія Піпа, секретар Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, Ігор Хворостяний, генеральний директор директорату шкільної освіти МОН, представники органів місцевої влади та закладів освіти, громадськість.