Протягом року до Уповноваженого із захисту державної мови не надійшло жодного звернення від кіновиробника чи медіахолдінгу щодо можливих ризиків, пов’язаних з імплементацією 23 статті Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка регламентує використання державної мови в кіновиробництві. Про це в ефірі «5 каналу» наголосив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, коментуючи чергові законодавчі атаки на мовний закон.

«За час моєї роботи на посаді Уповноваженого, а 8 липня якраз буде рік, як я був призначений на цю посаду, я не отримав жодного звернення від кіновиробника, телеканалу, студії чи медіахолдингу щодо того, що є занепокоєння чи якісь ризики щодо імплементації мовного закону в частині обов'язкового демонстрування фільмів українською мовою», - зазначив Тарас Кремінь.

Уповноважений наголосив, що про цю норму представникам кіноіндустрії було відомо вже більше двох років, з моменту ухвалення мовного закону. «Окрім того, ми надавали роз'яснювальну інформацію, до 1 травня опублікували щорічний звіт Уповноваженого, в якому також проінформували про норми мовного закону, які вже набули чинності, і ті, які мають почати працювати з 16 липня 2021 року», - сказав Тарас Кремінь.

«Автори законопроєктів №5554 та №5554-1, якими пропонується відтермінувати на невизначений термін набуття чинності 23 статті, говорять про те, що пандемія кардинально вплинула на те, що серіали не можуть бути українською мовою. Це абсолютно безпідставні аргументи, тому намагання відтерміновувати чи скасувати обов'язковість дублювання фільмів українською – неприпустимі», - зазначив Тарас Кремінь. 

За словами Уповноваженого, це далеко не перша атака на мовний закон. 

«За час що я перебуваю на посаді Уповноваженого їх було мабуть не менше 15. Вони були пов’язані з відтермінуванням штрафів за порушення мовного закону, відтермінуванням набуття чинності статей, пов'язаних з переведенням російськомовних шкіл на українську мову навчання. Також були спроби відтермінувати 30 статтю мовного закону, яка регламентує перехід сфери обслуговування на українську. Було дуже багато ґвалту, що не треба обмежувати права малого і середнього бізнесу, що вони не зобов'язані розмовляти українською, а їх завдання поповнювати місцеві бюджети. Ми багато чули від «п’ятої колони». На превеликий жаль прихильники «русского міра» є і в Україні», - сказав Тарас Кремінь.

«Прикро, що на 30-му році незалежності відбуваються такі цинічні вкиди законодавчих ініціатив, які не мають ні розрахунків, ні пояснень, ніякої логіки, і, відповідно, - перспектив. Я бачу по соціології, що навпаки, громадяни України відчувають на собі порушення їхніх прав та свобод в частині надання інформації та послуг державною мовою. Потрібно орієнтувати наші можливості все-таки, насамперед, на український ринок, українського глядача. Давайте поважати і цінувати своє. Давайте поважати і виконувати Закон», - наголосив Уповноважений.