Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь в судовому порядку доводить, що мова освітнього процесу - українська.

П’ятий апеляційний адміністративний суд Одеси не задовольнив апеляційну скаргу у справі Комунального закладу "Навчально-виховний комплекс "Школа гуманітарної праці" Херсонської обласної ради до Уповноваженого із захисту державної мови про визнання протиправним та скасування індивідуального акту про результати здійснення контролю за застосуванням державної мови. Про це йдеться у відповідній постанові суду від 21 квітня 2022 року. 

Нагадаємо, що 24.02.2021 р. представником Уповноваженого із захисту державної мови здійснено перевірку Комунального закладу "Навчально-виховний комплекс "Школа гуманітарної праці" Херсонської обласної ради на предмет застосування державної мови. За результатами перевірки складено Акт, яким зафіксовано порушення Комунальним закладом приписів ч. 5 ст. 13 та ч. 1 ст. 21 ЗУ "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Зокрема, встановлено такі порушення:

1. Видання недержавною (російською) мовою актів, що регулюють діяльність КЗ "НВК "Школа гуманітарної праці".

2. Застосування недержавної мови в освітньому процесі, а саме: директором Комунального закладу під час проведення свята 1-го дзвоника 2020/2021 навчального року. 

“Ця справа розпочалась ще у вересні 2020 року. У зв'язку з наявними фактами порушення мовного Закону в освітньому процесі (відео виступу недержавною мовою опубліковано на офіційному сайті Школи; документи, які регулюють діяльність Школи, розміщені на сайті недержавною мовою), нами проводились заходи державного контролю за застосуванням державної мови. 

Для усунення виявлених порушень Закону мною було направлено лист до Школи, яким рекомендовано забезпечити видання документів закладу освіти державною мовою, вжити відповідних заходів для забезпечення виконання вимог Закону щодо обов’язкового застосування директором і педагогічними працівниками державної мови в освітньому процесі, в рамках виховного процесу як невід’ємної складової освітнього процесу та під час виконання своїх службових обов’язків. 

Замість того, щоб визнати факти порушення мовного законодавства й забезпечити виконання вимог Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, керівництво навчального закладу вирішило звернутися до суду, аби визнати протиправним складання індивідуального акту та скасувати його. До слова, ця Школа є комунальним закладом освіти, який щедро фінансується з обласного бюджету”, - зазначає Тарас Кремінь. 

Відповідно до мовного Закону, мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова (ч. 1 ст. 21), а володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов`язків зобов`язані керівники закладів освіти всіх форм власності; педагогічні, науково-педагогічні і наукові працівники, крім іноземців чи осіб без громадянства, які запрошені до закладів освіти та/або наукових установ та працюють на тимчасовій основі як наукові, педагогічні, науково-педагогічні працівники або викладачі іноземної мови (п. п. 13, 14 ч. 1 ст. 9).

В обґрунтуванні своєї позиції, Школа посилалась на положення статті 10 Європейської хартії регіональних мов або мов національних меншин, стверджуючи, що “національне законодавство заохочує здійснювати комунікацію також і мовами національних меншин і корінних народів, зокрема розміщувати переклади офіційних документів такими мовами національних меншин та/або корінних народів”.

Однак, П’ятий апеляційний адміністративний суд Одеси, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 14.07.2021 № 1-р/2021 зазначає, що “під час конституційного провадження за цим конституційним поданням виявлено наявність двох варіантів офіційного перекладу українською мовою тексту Хартії та підтверджено практичне застосування кожного з них у той чи той історичний період”. Через це питання перегляду ратифікаційної грамоти України щодо Хартії не розв’язано через наявність двох варіантів офіційного перекладу українською мовою тексту Хартії. 

“Це рішення значно посилює статус української мови як державної. Як мови освітнього процесу. Як гарантованого права громадянина України на здобуття якісної освіти з боку держави. Такими документами утверджується наше майбутнє”, - наголошує Тарас Кремінь.