Русифікація, яку представники окупаційних режимів починають впроваджувати через систему освіти, пізніше переростає в нацифікацію. Про це в ефірі телеканалу “Еспресо” сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. 

“Те, як сьогодні в Маріуполі, Херсоні й інших окупованих містах України, через систему освіти йде насадження концепції “руzzкого міра”, абсолютно ідентичне тому, що відбувалось в 2014 році в Криму, Донецьку, Луганську. Ідентичне представники окупаційного режиму намагаються зробити і в Білорусії. До речі, в Білорусії з 1 вересня в школах вже фактично не буде білоруської мови. Не буде і польської як мови освіти однієї з найбільших національних меншин. І про це вже пише польська преса”, - зазначив Тарас Кремінь. 

За словами Уповноваженого, русифікація, яка починається з системи освіти, пізніше переростає в нацифікацію. “Тому такі поняття, як “русифікація” та “геноцид українського народу” - це синоніми. Це величезна загроза як для України, так і для Європи й всього людства. Те, що українці пережили, починаючи з 17-19 років ХХ століття, ми побачили і з 24 лютого поточного року. Це не тільки запровадження російської мови в освітньому процесі, це питання асиміляції, винищення коріння, усього, пов’язаного з ідентичністю, самобутністю, культурою, традиціями”, - наголосив Тарас Кремінь. 

Уповноважений зауважив, що в найближчі дні має відбутися його зустріч з міністром освіти і науки Сергієм Шкарлетом, під час якої, в тому числі, буде обговорюватися тема оновлення змісту шкільної програми з української літератури.

“Коли зі шкільних програм почали зникати тексти Уласа Самчука, Івана Багряного, Євгена Маланюка тощо, аргументували, що в творах цих авторів занадто багато жорстокості. Сьогодні ж починати треба з того, що програма з української літератури в школі повинна відповідати реаліям, речі потрібно називати своїми іменами - не треба боятися говорити про страшні роки Голодомору, про окуповані території й окупаційні режими. Молодь має знати й розуміти, в який спосіб відбувалась русифікація, які були дискримінаційні процеси за мовною ознакою. Нам треба посилювати імператив української культури, питання пов’язані з нашою ідентичністю. Бо питання освіти, ідентичності й нашої перемоги, дуже пов’язані між собою. Не можна перемагати, не тримаючи під собою великі історичні пласти знань, в тому числі й нашої духовної культури. І сьогодні нам треба максимально боротися за те, щоб наше інтелектуальне, культурне, мовне поле належало українцям! Пізнаючи літературу, вивчаючи історію, вдосконалюючи українську, молодь навіки прощається із залишками колоніальної спадщини в освіті та житті в цілому”, - наголосив Тарас Кремінь.