10 листопада, напередодні Дня незалежності Польщі, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь зустрівся з Надзвичайним і Повноважним Послом Польщі в Україні Бартошем Ціхоцьким. 

Уповноважений подякував пану Послу за надійне партнерство та  неоціненну допомогу, яку надає Польща українцям, які змушені були тікати від війни та окупації. Зокрема, Тарас Кремінь відзначив великий внесок польського Уряду у сприянні відкриттю українських шкіл та опануванню дітьми навчальних предметів українською мовою.

Тарас Кремінь також поінформував співрозмовника про роботу Секретаріату Уповноваженого щодо збору фактів лінгвоциду української мови на тимчасово окупованих територіях України.

“На сьогодні зібрано понад 200 таких фактів, які ми постійно передаємо до відповідних міжнародних і вітчизняних інституцій: правоохоронних, правозахисних, мовних”, - сказав він. 

Тарас Кремінь розповів, що питання лінгвоциду було нещодавно розглянуто й на засіданні Генеральної Асамблеї Європейської федерації національних мовних інституцій (EFNIL) та у межах міжнародної конференції EFNIL «Мова та міграція».  

“Колеги з ЄС активно поширюють наші дайджести і серед своїх урядів, тим самим посилюють санкції проти країни-окупанта”, - зазначив він.

Сторони також обговорили питання активізації взаємодії Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови та Ради польської мови - члена EFNIL. 

Нагадаємо, у липні цього року Рада польської мови ухвалила історичне рішення, яким рекомендувала вживати вирази "в Україні"/ "до України" замість "на Україні"/"на Україну".

"Беручи до уваги особливу ситуацію та особливі почуття наших українських друзів, які часто сприймають вислови "на Україні" як ознаку ставлення до своєї країни як несуверенної, Рада польської мови заохочує широке використання написання "в Україні", - зазначили в Раді.  

Довідково. Завданнями Ради польської мови є, зокрема:

• поширення знань про польську мову, її варіанти, норми та критерії оцінки її вживання, а також пропонування мовних форм, доречних у різних ситуаціях;

• вирішення мовних сумнівів щодо лексики, граматики, вимови, орфографії та пунктуації, а також відповідності стилістичного оформлення висловлювань;

• пошук рішень у використанні польської мови в різних галузях науки і техніки, особливо в нових дисциплінах (наприклад, в інформатиці);

• висловлення думок щодо мовної форми текстів, призначених для публічного спілкування, особливо в пресі, на радіо і телебаченні, в управлінні;

• встановлення правил орфографії та пунктуації польської мови;

• надання висновків щодо назв (та їх граматичних і орфографічних форм), запропонованих для нових товарів чи послуг;

• особлива турбота про культуру польської мови в шкільній освіті.