З 24 лютого 2022 року розпочався не тільки новий відлік в історії України та всього світу, але й незворотні процеси для утвердження української мови як державної. Про це сказав Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, виступаючи на всеукраїнській освітянській конференції “Освіта в громадах під час воєнного стану. Українська мова як об’єднавча складова народу України”, організованої за сприяння шведсько-українського проєкту “Підтримка децентралізації в Україні”.

“Фактично з 24 лютого 2022 року розпочався не тільки новий відлік в історії України та всього світу, але й новітній етап для утвердження, і хочеться вірити, остаточного цементування тих мовних висот, які продовжує здобувати українська як державна. Серед наріжних чинників - це питання самоповаги, цінностей, відповідального ставлення до своєї історії, культури, традицій, і, звичайно, української мови та літератури. Ми є свідками великого націєтворчого чину, реального зміцнення громадянського суспільства, справжнього захисту громадян України, які, перейшовши на спілкування державною мовою, наближають перемогу”, - зазначив Тарас Кремінь. 

Уповноважений наголосив на важливості оптимальних механізмів утвердження української мови в умовах воєнного стану. “Особливо це важливо для тих громад, які перебувають під постійними обстрілами; для тих закладів освіти, органів управління, які, підтримуючи освітній процес дистанційно, поступово відновлюють свою роботу. Це стосується і тих громад, які створюють кращі умови для внутрішньо переміщених осіб: освітян, здобувачів освіти, батьківства. Розгалужена мережа мовних курсів, організована кращими університетами-волонтерами чи педагогами-волонтерами, як-от: Артуром Пройдаковим - переможцем Global Teacher Prize, а також мотивуюче мовне середовище для “гостей громади”, як це реалізовано Лесею Калинич - очільницею Управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міської ради, заслуженим учителем, - це все кращі мовні практики, що сприяють розвиткові мови. І цей новий досвід повинен поширюватися в Україні”, - наголосив Тарас Кремінь.

За словами Уповноваженого, сучасні воєнні, суспільно-політичні, культуральні процеси відіграють надзвичайно важливу роль для утвердження української мови як фундаменту національної безпеки. 

Окремо Уповноважений зупинився на питаннях лінгвоциду. “В контексті своєї діяльності ми продовжуємо фіксувати масові порушення мовних прав громадян України, дискримінацію громадян за мовною ознакою. Рік тому ми оприлюднили свою спеціальну доповідь стосовно лінгвоциду на окупованих територіях - в Криму і в частині Донецької та Луганської областей. Тоді ми зафіксували кричущі факти, які, на жаль, мають своє продовження і сьогодні. Факти лінгвоциду ми збираємо, вони є предметом уважного розгляду правозахисних організацій України та світу. В цьому питанні ми перебуваємо в тісній співпраці з освітнім омбудсменом, з Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини”, - підкреслив Тарас Кремінь. 

“Спроби відновлення навчального процесу в Старобільську, Мелітополі та Маріуполі,  викрадення педагогічних працівників чи вивезення їх до Криму до “мовних таборів”,  викрадення сотен тисяч дітей - здобувачів освіти. Ці та інші факти демонструють нам та міжнародним організаціям масштабність геноциду громадян України російськими окупантами. Завдання - покарати злочинців та не допустити такого на майбутнє”, - зауважив Уповноважений.

“Мета кожної громади - скористатися наявними інструментарієм та знайти кращий шлях захисту мовних прав громадян України. Всі ми - на єдиному мовному фронті, яким гартуються державотворчі перемоги”, - зазначив Тарас Кремінь.